Приводом для написання цього блогу стали результати "сенсаційного" соціологічного дослідження компанії GfK, яке нібито демонструє, що Юлія Тимошенко змістилася у президентській гонці із другого місця на третє.

Але проблема є набагато серйознішою і демонструє, як дані опитувань зараз використовуються в якості технології формування певної суспільної думки.

Отже, спочатку з приводу нового дослідження GfK.

Провідні соціологи, з якими я консультувався, переконані, що застосування методу автоматизованого телефонного опитування за випадковою вибіркою із дзвінками на мобільні телефони призводить до суттєвої деформації вибірки, вона перестає бути репрезентативною і не може слугувати в якості якихось орієнтирів визначення, у тому числі президентських рейтингів.

Інакше говорячи, рейтинги отримані таким чином можна покласти у корзину, а можна використати для нав'язування думки, що ваш основний опонент скотився на третє місце або що президентські вибори пройдуть в один тур. Вибір за замовником.

Чим обґрунтований такий висновок?

По-перше, подібні телефонні опитування можуть проводитися лише в 100% телефонізованих країнах, якими є переважно розвинені та заможні держави на зразок США, де ці види телефонних опитувань на замовлення телеканалів та газет дійсно є дуже популярними.

В Україні же, за даними дослідження КМІС за 2013 р., лише 88% громадян були користувачами мобільного зв'язку і 43% – стаціонарного. Ніякого телефону немає у кожного сімнадцятого опитаного – 5,9%. Серед тих, кому грошей не вистачає навіть на їжу, п'ята частина (19,4 %) взагалі не мають жодного телефону!

По-друге, можна із впевненістю сказати, що опитування GfK за таким методом залишило за своїм бортом переважну більшість сільського та соціально-незахищеного населення, яке має труднощі із доступом до телефонного зв'язку.

По-третє, всього було опитано 810 громадян України, що явно замало для повноцінного дослідження. До речі, а як встановлювали громадянство та вік опитуваних?

Тобто, телефонне опитування із дзвінками на мобільні телефони спрямоване переважно на більш-менш забезпечених людей, середній клас та мешканців міст. Водночас відомо, що саме сільське населення є основним електоратом Юлії Тимошенко, а в цьому дослідженні їх думка, скоріше за все, просто не була врахована.

До речі, на цьому у своєму фейсбуці наголошувала і відомий соціолог Ірина Бекешкіна. 

І ще одна небезпечна тенденція в соціології.

До цієї президентської кампанії, соціологи, як правило, оприлюднювали дві цифри показників рейтингів: показник від усіх опитаних та показник від тих, хто прийде на вибори. Останнім часом стало "модним" публікувати і третю цифру – від тих, хто визначився і візьме участь у виборах. А що, це дуже психологічно комфортно: так рейтинг 30%, а дав так звану третю цифру – ось вже він "скакнув" до 47%. Все, можна переможно говорити, що ти перемагаєш у 1 турі.

"Мода" тут дуже проста – соціологи у приватних розмовах розповідають, що на публікації третьої цифри наполягає замовник. І мета тут теж дуже проста – створити ілюзію завчасної перемоги одного із кандидатів. Хоча, будь-який соціолог вам скаже, що опиратися в своїх прогнозах на показник тих, хто вже визначився із своїм вибором і прийде на вибори – м'яко кажучи, не дуже професійно.

Впевнений у своїй перемозі – перемагай, але на виборчих дільницях.