Верховна Рада стала на захист позичальників, які постраждали від валютних кредитів у наслідок суттєвого зростання курсу долару США. Закон, ухвалений 3 червня 2014 року, найближчим часом запровадить мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Блог Максима Васіна розбирається, хто саме і як зможе захистити свою нерухомість та інше майно від посягань ласих до надприбутків банків.

1. На майно яких осіб поширюється дія мораторію?

Заборона на продаж майна запроваджується виключно стосовно фізичних осіб – позичальників або майнових поручителів, які є громадянами України.

При цьому дія цього законопроекту не поширюється на нерухомість народних депутатів, суддів та чиновників 1, 2 і 3 категорії.

2. Які види кредитних договорів підпадають під дію закону?

У законі йдеться лише про споживчі кредити в іноземній валюті, які були надані громадянам для придбання для особистих непідприємницьких потреб певної продукції, в тому числі нерухомого майна. Відтак, угоди з підприємствами та іншими юридичними особами не підпадають під дію мораторію.

3. Якого саме майна стосується мораторій?

Мораторій стосується лише нерухомого майна, яке є предметом застави (іпотеки) по споживчому кредиту.

Водночас закон містить обмеження, що таке житлове майно має бути основним місцем проживання позичальника або майнового поручителя або у випадку, якщо таке майно є об’єктом незавершеного будівництва, у власності особи не має знаходитися іншого житла.

Нерухоме житлове майно має також відповідати таким критеріям: для квартири – не більше 140 кв. метрів, для житлового будинку – не більше 250 кв. м.

Більш того, парламент заборонив стягувати також будь-яке інше майно боржника або поручителя, якщо реалізація чи оцінка предмету застави (іпотеки) свідчить про недостатність цих коштів для погашення кредиту.

4. На які банки поширюється цей закон і в який спосіб?

Новації забороняють примусове стягнення заставного чи іпотечного майна по договорам, укладеним з кредитними установами – резидентами, тобто зареєстрованими в Україні.

Окрім цього, автори законопроекту передбачили ще одну заборону для банків та інших кредитних установ. Вони не можуть свої майнові претензії по такого роду споживчим кредитам передавати іншим особам (так званим “колекторам”). Бо ж останнім часом банки дуже часто хочуть закріпити за собою таке право в додаткових угодах, особливо на етапі реструктуризації заборгованості по кредиту.

5. Як довго буде діяти мораторій?

Обнадійливим є те, що за задумом авторів законопроекту запровадження даного мораторію – це перший крок на захист інтересів позичальників. Наступним кроком передбачено встановлення порядку переведення в гривню непогашеної основної суми заборгованості в іноземній валюті, порядку врахування курсової різниці, а також порядок списання пені та штрафів, які були нараховані на основну суму заборгованості.

Після набрання чинності таким законом запроваджений мораторій автоматично буде скасований. Тобто у такий спосіб пропонується мінімізувати негативні наслідки інфляції національної валюти для громадян України та убезпечити їх від виникнення скрутної фінансової ситуації.

На останок варто нагадати, що надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється, що закріплено у статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Проте ця норма була запроваджена лише у вересні 2011 року. Тому на сьогодні залишаються чинними чимало кредитних договорів у валюті стосовно придбання нерухомості, укладених на десятки років.

Тож для багатьох громадян ці зміни довгоочікувані та життєво необхідні.