Буквально за півроку Петру Порошенку вдалося стрімко примножити свій політичний рейтинг – з 2,3 % у жовтні 2013 року за результатами соцопитувань до 54,7 % у травні 2014 року за результатами президентських виборів.

Як стрімко він примножив капітал суспільної довіри на гребені трагічних подій в Україні, так само ризикує його втратити, якщо змарнує справедливі очікування українців. Насамперед, прагнення жити по-новому не на словах, а шляхом реальної зміни системи влади. Про це пише блог Максима Васіна. 

Інавгураційна промова Президента Порошенка сприйнята у суспільстві з великою надією на реальні зміни. Водночас у тексті його програми «Жити по-новому!» можемо подивитись, яких саме державних перетворень очікувати українцям.

Президент Порошенко обіцяє українцям вільне життя:

Дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади.

Не претендувати на повноваження більші, ніж ті, на які його обрали.

До кінця 2014 року провести дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками.

Децентралізація влади: громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень.

Вибори міських голів у два тури.

У якості першочергового внести до Верховної Ради закон про парламентську опозицію.

Створити суспільне телебачення – це невідкладне питання.

Переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі.

Також новий Президент пообіцяв, що Україна буде жити чесно і безпечно:

Антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів.

Встановлення публічного контролю за призначенням і діяльністю суддів.

Утвердження нетерпимості до корупції як свого роду національної ідеї.

Політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України.

Істотне збільшення витрат на відновлення, модернізацію та посилення Збройних Сил та інших структур.

Цілком прийнятні завдання! Водночас згадаємо досвід “папередників”, щоб не повторювати помилки історії.

У 2004 році Віктор Ющенко проголосив президентську програму «10 кроків на зустріч людям». Дещо йому вдалося, зокрема у соціально-гуманітарній сфері. А от головне – “змусити владу працювати для людей та повести рішучу боротьбу з корупцією” – залишилось лише гаслом, що і викликало розчарування учасників і симпатиків Помаранчевої революції.

Після цього Віктор Янукович наполегливо з усіх біг-бордів обіцяв: «Почую кожного!» Але після обрання не тільки не хотів нікого чути, але й намагався зробити все, щоб цей голос навіть не звучав. Звідси ігнорування Податкового Майдану, байдужість до усіх громадських протестів, жорстоке побиття студентів і активістів Євромайдану 2013. А у підсумку – фізичне знищення, катування та розстріл учасників Майдану 2014, який став загальнонаціональним протестом.

Проте зараз суспільство сповнене сподівань, що система влади нарешті зміниться. Корупція буде зневажатись та знищуватись на всіх рівнях. У судах, прокуратурі та міліції можна буде знайти захист, а не захищатися від їх свавілля. Можновладці не будуть відірвані від людей кортежами, чартерами, парканами та бодігардами.

Хочеться вірити в ці зміни, хоча для декого це як у Лесі Українки: «Без надії сподіваюсь!» Одначе це наша країна, тому нам самим слід будувати її майбутнє та щодня контролювати владу, переходячи від післявиборчої ейфорії до розбудови України наших мрій.