Це просто звіздєц. Тварюки (важко назвати їх людьми) окуповують західну Україну.

"Андрійко в мене єдиний син. І я не розумію,чому саме він має їхати на Схід воювати? Мій хлопчик, якому лише 19...

Вкотре перечитую повістку і плачу.

Наш Остріг - містечко невеличке, тут всі один одного знають. І коли сюди почали приїздити переселенці, їх дуже жаліли. Кидають люди усе, що нажили за життя, і втікають на чужину. Вулицями ходили з дітьми кримські татарочки..

Привітні, віталися з усіма. Чоловіки залишали їх тут, а самі поверталися до Криму. А потім дорогими машинами почали з'їздитися люди зі Сходу. І не лише жінок і дітей везуть до нас череваті дядьки із золотими печатками на пальцях.

Вони цілими родинами підшуковують добротне житло. Видно, що думають тут надовго осісти.

Вадим був якраз із таких. Він з двома братами відразу став завсідником ресторану, в якому я працюю. Приходять майже щовечора, замовляють найдорожчі страви. П'ють і голосно між собою обговорюють "сволочей правосеков" і "бандеровцев, которые всё это замутили". Коли приношу меню, просять "повторить по-русски", бо не розуміють.

Я мушу слухатися - клієнт завжди правий. Але подумки волаю "Ти ж до мого дому приїхав, а не я до твого! ТО ВЧИ МОВУ,ТВАРЮКО!".

Вадимові батько та мати, виявляється тепер в Єгипті відпочивають, але планують повернутися сюди.

Що ж виходить: "деньги есть"- то можна і до Єгипту на відпочинок, а потім заховатися тут, на Заході? А мій єдиний 19-річний син, який щойно коледж закінчив і вступати до університету готувався, нехай воює? Допоки ці "бедные беженцы" скуповуватимуть тут нерухомість, гулятимуть і проситимуть "повторить по-русски"?

Народ, я написала коротко розповідь матері, яка проводжає сина на війну. Можете більше прочитати в "Експресі" (5-12 червня)...