Сюжет написаний вже його біографією. Хлопець з Донбасу з неблагонадійної родини. Займається змалку дрібним гопстопом. По молодості заїжджає на тюрму. Перспективи по життю обриваються майже з самого народження.

Його підбирають, допомагають, відбілюють і він піднімається в ієрархії. Стає начальником.

Займається й далі гнилим криміналом, але вже ширшого розмаху. Вбивства, смерті супроводжують його все життя.

Потім він стає губернатором, потім прем'єр-міністром, потім президентом. Він самий головний начальник в країні, який піднявся з вуличного гопніка.

Тут у нього їде дах. Він відбудовує собі палац, ставить золоті унітази, дружину, яку регулярно бив і знущався, ховає подалі від очей і заводить собі коханок.

Він не міг говорити, його вчили, облагородили, писали тексти промов, але натура так і не мінялася.

Всім своїм виглядом він показував, що він "Князь міра сєво". Його оточують такі ж хворі люди з неймовірно завищеним его і повною відсутністю здравого смислу в поведінці. Звісно, були і ті, що хотіли його облагородить, згладити гострі кути, але "Князь міра сєго" їх не слухає.

Коли він був президентом його постійно оточував символізм. В день інавгурації обвалюється пам'ятник засновникам Києва, перед ним зачиняються двері, падає вінок... І коли він сказав, що "не будемо говорити про погане, а краще зробимо" народ посміявся, але замислився, адже, мабуть, він таки необмовився.

У нього розвинулася параноя, яку він приховував за балами Сатани та тисячами чоловік охорони.

Народ повстав і Янукович з "Князя міра сєво" моментально перетворюється в ніщо, повертається на початкову точку відліку.

Він жалюгідно виглядає на фоні штор, труби опалення, на яку вішає український прапор, а також на всіх своїх виступах. Він цікавий лише як новий тролфейс.

Цікавий буде фільм. Сподіваюсь, що він не буде аж надто український.