Сьогодні була на закритій зустрічі Порошенка з активістами Майдану. Хочу поділитися своїми враженнями.

Президент жодного разу після обрання так і не прийшов на Майдан, він вирішив інакше: покликав майданівців на свою територію і запропонував свій формат зустрічі.

Деякі спільноти Майдану не погоджувались на такий формат зустрічі, вважаючи її показушною. Адже, було відмовлено в прямої трансляції, з виведенням на екран Майдану, де б всі бачили про що і з ким говорить президент, незрозуміла була мета і, власне, сам принцип запрошення.

Скептики були впевнені, що виступити не дадуть, буде загальний одобрямс, а 5 канал вдало покаже, як всі ідеї президента були підтримані активістами Майдану. Оптимісти переконані були, що йти треба аби налагодити діалог з президентом і донести свої думки.

Консолідованого рішення досягти не вдалось. Тому, частина пішла, частина лишилась на Майдані.

Зустріч відбувалась в кращих совкових традиціях: президент бере слово, довго і емоційно виступає – всі аплодують мало не після кожного речення, кілька разів підхоплюються і знову аплодують.

На очах, грізні сотники і полум”яні активісти перетворювались на фан-клуб президента. І це викликало сум.

Саме такою поведінкою, як правило, народ вирощує собі нового тирана, аплодуючи кожному слову, віддано заглядаючи йому в очі».

Тим паче, що нічого супер нового він так і не сказав, загальні фрази на кшталт: «Ми з вами були впевнені в перемозі», «Ми одне братство, ми побратими, ми разом побороли Януковича» - оплески. Я роблю рішучі кроки для встановлення миру» - оплески. «Немає чого грошовим мішкам робити в політиці» – оплески.

Хіба, заявив, що потрібно переобирати парламент за новим законом: з відкритими списками і зробити прозорим фінансування виборчих кампаній. Розповів ще трохи про АТО, похвалив кількох генералів, які сплять не в готелях, а з солдатами в наметах, розказав, як він бореться з партійними квотами на посади, що Геращенко не такав же й погана, а Майдан має бути в серці, а не на Інституцькій.

Різануло слух ставлення Порошенка до люстрації. Поки ми думаємо, як зробити її провести – президент вже знайшов спосіб: «Люстрація має проходити через вибори», - переконаний наш президент. Додам вже від себе - грошові мішки чудово знають, як там її обійти.

В заявленому діалогу вдалося задати аж 4 питання від різних людей+ заява-виступ владики Стефанія від спільнот Майдану, яку більшість спільнот чомусь вперше побачило безпосередньо на зустрічі.

Навіть Путіну й то більше за сценарієм дозволяють задати запитань, і що взагалі дивує, бувають випадкові і неочікувані. 

В нашій демократичній країні такого не трапилось, все було чинно й благородно і імпровізованими питаннями Петра Олексійовича не обтяжували, а відповідав він довго, з хорошим ораторським смаком, вміло жонглюючи словами перед задоволеними майданівцями, які мали честь бути запрошені до самого президента і слухали його затамувавши подих. А всього лише ще кілька місяців тому його гнали словами "На Х"

Президент пообіцяв, що це лише початок діалогу і будуть ще зустрічі. Коли він приходив повз мене, я запитала, чи буде наступна зустріч на Майдані. На що він задоволено всміхнувся і сказав: - Звичайно, колись буде.

Але чомусь мені здалось, що наступна зустріч буде ще більш в звуженому колі, і з ще більш лояльними майданівцями.

На виході вже чекав 5 канал і сотники за милу душу розповідали, як вони говорили з президентом. А на Майдані починалось Віче.