Українська асоціація міжнародного права, Інститут законодавства Верховної Ради України, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра міжнародного права, кафедра європейського права ІМВ провели у Києві Міжнародну науково-практичну конференцію «Конституційна реформа та модернізація в Україні на шляху до європейської інтеграції».

На конференції було розглянуто три ключові блоки питань:

1. Міжнародно-правові зобов’язання України та конституційна реформа.

2. Конституційна реформа в Україні та Угода про асоціацію.

3. Державно-правова модернізація України: конституційна реформа як фактор стабілізації.

До участі у конференції були запрошені відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці з права.

Головним «діигуном»-організатором конференції та її модератором став 

Професор Олександр Вікторович Задорожній - член-кореспондент Академії правових наук України, завідувач кафедрою міжнародного права Інституту міжнародних відносин.

Після цілого робочого дня, який пройшов у цікавих доповідях та дискусіях, за підсумками конференції її учасники затвердили наступну                   
Резолюцію:

26 червня Президент України вніс до Верховної Ради України проект Закону «Про внесення змін до Конституції України» (2 липня законопроект був включений до порядку денного українського парламенту), в якому запропонував переглянути повноваження центральних органів влади, а також провести реформу місцевого самоврядування.

Безсумнівно, питання конституційної реформи в Україні є дуже на часі. Але, на жаль, практика кулуарних домовленостей в питанні внесення змін до Конституції в українській політиці досі присутня, що нівелює саму ідею авторитетності та недоторканості Основного Закону як такого.

Слід нагадати, що Конституція не є інструментом вирішення тактичних завдань влади. Основний Закон покликаний бути наріжним каменем української державності та демократичних перетворень у державі, а отже його ухвалення є завданням стратегічного значення, тобто потребує додаткової уваги та схвалення не тільки з боку представників влади, а і суспільства.

Також хотілося б наголосити на тому, що ініціаторам конституційних змін слід переглянути концептуальний підхід до Основного Закону. Конституція має змінюватися з огляду на захист прав та свобод громадянина, а не розподілу повноважень між різними гілками влади. Саме людина та громадянин, чиї інтереси захищають, а права гарантують різні органи центральної та місцевої влади, мають бути в центрі конституційної реформи. 

Тільки з таким підходом нам нарешті вдасться напрацювати проект конституційних змін, який не буде переписуватися під кожні наступні вибори. Тільки так ми зможемо відповісти на виклики сьогодення, які збурюють суспільство. Тільки таким чином ми забезпечимо демократизацію, модернізацію та децентралізацію в нашій державі. Оскільки все це є частиною одного цілого – захисту та гарантування прав і свобод людини та громадянина України. Але таку Конституцію без залучення до роботи над нею громадськості ми не створимо.

У світі вже давно розроблені дієві механізми співпраці влади та громадянського суспільства у роботі над написанням Конституцій. Останнім прикладом такого діалогу є Туніс, де за два роки копіткої роботи було напрацьовано якісно новий текст Основного Закону, ухвалений переважною більшістю членів парламенту у січні цього року. Україна могла б вивчити такий досвід та скористатися ним аби раз і назавжди поставити крапку в питанні зміни Конституції, таким чином запобігши спекуляції на конституційних змінах під час чергової виборчої кампанії.

Аби не повторювати помилок минулого та закрити питання концептуальної зміни Конституції України в майбутньому, вважаємо за необхідне перед ухваленням змін до Конституції України Президенту України Петру Порошенку:

1.Провести громадське обговорення запропонованого проекту конституційних змін із залученням  широкого експертного та академічного кіл, представників різних політичних партій та громадських об’єднань;

2.Забезпечити прозорість у процесі роботи над текстом змін до Конституції України, щоб запобігти звинуваченням у намаганні переписати Основний Закон під конкретну особу або політичну силу; 

3.Гарантувати в повній мірі дотримання процедури внесення змін до Конституції України.