Володимир Фесенко,  політолог

Гроші - це серйозна справа, це важливо, але під приводом відсутності грошей не можна відміняти демократію.

Мільярд гривень – значна сума. Треба в першу чергу переглянути цю суму і мінімізувати кошти на вибори,  тут головне,  щоб ніхто не сказав,  що під приводом відсутності грошей вибори проводитись не будуть.

Якщо можна знайти баланс між датою виборів і використанням грошей,  які зараз в першу чергу необхідні на економіку і армію, реконструкцію Донбасу, то треба знайти соломонове рішення.

У даному випадку ніщо не треба абсолютизувати - ні необхідність негайного проведення виборів, ні відсутності грошей, які треба на ці вибори.

Найкраще проводити вибори, аналізуючи ситуацію  в парламенті,  настрої суспільства, розвиток ситуації на Донбасі.

Крім того, треба точно з’ясувати, на що точно йтимуть гроші в кожному конкретному випадку.

Відповідно до цих  факторів треба визначати і дату виборів. 

Костянтин  Матвієнко, політолог.

У цьому питанні варто врахувати ситуацію на Донбасі. Йдеться про участь буквально мільйонів громадян у виборах,  а це визначає їх належність до держави.  Таким чином, якщо проведемо вибори так,  що значна частина мешканців не візьме у них участі,  не буде ніякої мови про єдину територіальну цілісність -  оскільки частина людей буде позбавлена визначати долю своєї держави.

З  іншого боку,  цей  парламент уже повністю вичерпав себе,  він не представляє суспільних інтересів  і має бути змінений.

Але тут стоїть питання у законі - якщо ми будемо набирати парламент за таким законом , що є зараз,  то матимемо такий парламент,  проти якого боролись.

Щодо коштів.  Сума справді величезна. Але варто віддати належне нинішньому уряду,  навіть мінімальне обмеження корупційних  потоків плюс певна зовнішньополітична активність дали бюджету 1 мільярд доларів. Тому теоретично кошти знайти можна , але є питання чи будуть вони витрачені ефективно,  якщо частина громадян не зможе взяти участь у виборах, а виборче законодавство не змінене.

Виктор  Небоженко, політолог

Проводити вибори за умов воєнних дій на Донбасі і відсутності необхідного законодавства,  яке унормувало б вибори,  не зовсім  розумно.

У Донецькій, Луганські областях п’ять з половиною мільйонів виборців, у Криму більше півтора мільйона. В умовах війни на Сході країни і окупації півострова сім мільйонів виборців фактично не вибиратимуть новий парламент і не матимуть у ньому своїх представників.

Тому потрібно буде шукати аргументацію, як пояснити людям на частині території України, чому вони, не маючи своїх виразників інтересів у вищому законодавчому органі країни, повинні виконувати його рішення. Це роками може використовуватися російською пропагандою для підігрівання сепаратизму, мовляв, Донбас чужий і принижений, бо не має голосу у Верховній Раді.

Є також  момент - наскільки доцільно витрачати значні кошти,  понад мільярд гривень, якщо у нас є проблеми із забезпеченням армії  і треба буде відбудовувати Донбас, який майже три місяці потерпає від бойових дій.

На мою думку,  було б розумніше, аби Рада позбавилася найцинічніших діячів попереднього режиму Януковича.

У всьому іншому - президент і прем’єр-міністр зараз  демонструють партнерство.

Перевибори Ради мають бути,  але при цьому варто враховувати всі моменти  - від економічних до політичних.