За ситуацією на Сході України нині стежить чи не кожен громадянин нашої держави. Неважливо, чи маєте ви родичів на Донеччині чи Луганщині, однак новини звідти не дають спокою. Я живу у Харкові, однак народилась і прожила певний час в Дніпропетровській області. І хоча це дві сусідні області, вони дуже різняться історією, культурою, футболом, губернаторами та “ступенем патріотизму”. Хвиля «Євромайданів», що здійняла усю країну, розбилася об каміння Сходу. Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя показали, що «комунізм головного мозку» у цих містах своє віджив і прапори, що майорітимуть тут залишатимуться виключно жовто-блакитними. Вистояти, на жаль, не вдалося Донецьку та Луганську. Я щодня читаю, чую про кількість жертв, теракти, бойові дії, терористів, тощо...

У Літній школі журналістики газети «День» я мала змогу познайомитися із моїми однолітками, для яких сьогоднішні події - не новини з екранів, а реальність. Кожен з них по-свому розуміє появу терористів та переживає свою індивідуальну історію. Розмова із ними породжує безліч емоцій, вражень та думок. На щастя, молодь Донецька має що сказати всій Україні. Вони хочуть аби їх почули, бо саме розмова, на їхню думку, в тому  числі допоможе уникнути виникнення подібних псевдоутворень - ДНР та ЛНР у майбутньому. Відеопроект газети «День»  «Донбас, почуй своїх» дає можливість звернутися саме до тих, хто не бажає чути. «Школярі» звертають до тебе, Донецьк, із великим і щирим проханням – почути.