Щоб ви, дорогенькі, на довго не зависали в стані шоку і непевності, спробую пояснити сьогоднішні суіцидальні кроки коаліціі і Яценюка, так як я це бачу.

Найперше, Апокаліпсису ніякого не сталося. Ситуація неприємна і навіть драматична для багатьох політичних груп і, місцями, дуже хороших людей. Але для краіни в цілому - то очікуваний крок шляхом системних змін.

Чи прагнуло суспільство до перевиборів Ради? Очевидно, що так. І шість місяців аганіі цього депутатського корпусу, з усіма комі, ригами, тушками, вже змучили незалежних аналітиків і простих посполитих. Трупних плям на тілі Ради все більше, а запашок гниття відчутніший з дня на день.

На сьогодні збіглися три подіі водночас. Перша, прийшов час, означений Порошенком, для початку процедури розпуску ВРУ. Друге, уряд намагався провести зміни до бюджету, які мають купу недоліків і спірних питань. Уряд вирішив це зробити через тиск і не дуже йшов на переговори, відтак, більшість депутатів так чи інакше за ці зміни не проголосували б. Уряд про це знав і тому підготував красиву і рішучу відставку. Далі питання було тільки одне - хто встигне першим зробити резонансний крок: чи коаліціі розпадеться, чи Яценюк оголосить про відставку. Повторю ще раз, що обидві подіі сталися б в будь-якому випадку.

Весь драматизм і видатні спічі з трибуни навколо цього - підготовка до майбутніх виборів. З них ми можемо зробити тільки один висновок, що Арсеній Яценюк і ще низка міністрів піде на ці вибори окремо від партіі Петра Порошенка. І це чудесно! Мати опозицію до Президента в особі Арсенія Яценюка набагато більш корисно для краіни, ніж якби на це місце претендували залишки ПР і комуністів.

Звертаю також увагу шановного товариства, що відставку уряду Рада так і не проголосувала. Тобто, уряд мусить. Працювати. Тому якщо завтра Арсеній Петрович не вийде на роботу, то буде або прогулом, або лікарняним. Кидати так краіну для Арсенія вкрай згубно для рейтингу. Отже, Арсеній на місці, а з ним і уряд аж доки Рада не спроможеться проголосувати за нового голову уряду. Побажаємо Раді не спромогтися на це до виборів. Арсеній нам ще потрібен. 

І найголовніше, що буде зі змінами до бюджету, які так потрібні нашій арміі і краіні? Фракціі не відмовляються іх ухвалити. І ще є час до 12 серпня, коли можна це зробити без згубних наслідків для краіни. В тому, що запропонував уряд, є що виправляти. І нема жодного аргументу, чому б уряду і фракціям вже колишньоі більшості не домовитися до розумних і корисних змін. Отже, до праці, дорогенькі. 

Всі крики про не на часі, шанс втрачено, все пропало і пр. прошу вважати передвиборчим піаром і не перейматися дуже тим.