Пане Порошенко, я хочу, щоб статистика втрат в АТО на секунду перестала бути для Вас підсушеним набором цифр і набула людського виміру. Я хочу, щоб Микола Березовий, чоловік Тетяни Чорновол, котрий загинув сьогодні, не загубився у щоденних колонках звітності. Я хочу, щоб Ви знали, що Устимко, чотирирічний син Миколи, і його одинадцятирічна сестра Іванка вони стали напівсиротами не внаслідок випадковості, а в силу закономірності.
Петре Олексійовичу, в ваших силах цю закономірність змінити.
Чому загинув Микола?
Розвідка боєм. Почав стріляти снайпер. Поранив Світляка. Це, на жаль, штатна ситуація для війни. Що ненормально – що у бойової групи не було артилерійської підтримки, не було "броні", котра могла б миттєво собою закрити пораненого. БМП, котра дали групі, була швидко виведена з ладу. Була ще БРДМ, котру снайпер прошивав ледь не наскрізь.
Нижче на фото – гордість батальйону "Азов", броньований Камаз.
Це – гордість "Азову" і ганьба для держави України. На державних складах – більш ніж три тисячі танків, тисячі БМП, тисячі БТР. А воїни-добровольці мусять воювати на таких шедеврах дизель-панку.
БМП і БТР розукомплектовані, поламані? То не біда, у добровольців є достатньо майстрів, щоб їх полагодити, є спонсори, котрі знайдуть акумулятори та мотори. Врешті, навіть мінімально оснащений корпус від БТР-80 – це величезне щастя для піхоти, щоб хоча б якось прикрити її беззахисне, голе тіло.
Вже кілька місяців пройшло, як терористи мають танки і Гради. Тим не менш, до сих пір добровольчі батальйони МВС – і великою мірою територіальні батальйони – укомплектовані так, як ніби їх шлють на звичайну поліцейську операцію проти майданних бомжів.
У квітні це саме так і виглядало – проти нас бігали сепаратисти, озброєні снайперськими гвинтівками і гранатометами. Тепер у них будь-які калібри.
Наші блок-пости тепер – не більше, ніж зручні мішені для установок залпового вогню, гармат, мінометів.
Петре Олексійовичу, це відповідальність вашого міністра оборони. Міністр оборони має забезпечити армію усім, що необхідно для перемоги і мінімізації втрат. Це є напружена робота в тилу.
А зараз міністр оборони – десь між тилом і передовою, але ні там, ні там.
Для того, щоб піднімати бойовий дух військ, треба було б перебувати на передовій. Цього нема (і не треба насправді). Для того, щоб ефективно керувати тилом, міністерство оборони у Києві – найкраще місце.
Тому і немає у штурмових частин техніки. Війна з таким ресурсом – це на межі геройства, а часто і поза цією межею.
Отже, перше – забезпечення солдатів бронетехнікою провалено.
Друге.
Пане Порошенко, мережа блок-постів красиво виглядає на карті, але споживає і так вкрай обмежений ресурс боєздатної бронетехніки, розпорошує сили, зв'язує їх у позиційній війні. Просування суцільним фронтом дозволяє шляхом зав'язки бою виявляти противника, але за умов дефіциту бронетехніки та артилерійської підтримки виявленого противника не можна знищити. У армії на південь від Донецька просто нема таких з'єднань, котрі б змогли швидко придушувати опір.
Якщо б у допомогу Миколиному підрозділу дали декілька танків (котрі, замість прикривати, стояли на найближчому блок-пості без діла) снайпер ніколи не зміг би з комфортом розстрілювати їх з крупнокаліберної гвинтівки, аж поки йому не набридло. Вогонь гармат змусив би його міняти позицію.
А саме існування з'єднання 10 танків + 10 БМП + 200 піхоти +20 гармат при грамотному підході змушувало б тікати будь-якого потенційного ворога, як тільки б його помічали. Це – ази загальновійськового бою.
Зараз же такі сили розпорошені по блок-постам, і є фактично для терористів безпечними мішенями. Це – тактика поліцейської операції, яка не відповідає загальновійськовим реаліям сьогодення. Це втрати, втрати, втрати.
Микола Березовий загинув, бо робота в тилу була провалена, і тактика на фронті була помилковою.
Але Вам, пане Президенте, нізвідки про це дізнатися!
Вам нікому про це розказати.
З усіх чиновників найбільш брехливі – генерали. Ви це прекрасно знаєте історією про "взяття" Саур-могили наприкінці липня.
Тим не менш, Ви даєте їм можливість щоразу задобрювати Вас звітами про взяття населених пунктів. Ви дійсно вважаєте, що імена взятих міст і сіл – це об'єктивний показник успіху АТО?
Пане Головнокомандувач, Вам варто робити зусилля, щоб почути правду. Всю правду вам не скажуть ні генерали, ні ті волонтери, котрі підібрані Вашими людьми спеціально для комфортного спілкування. Треба спілкуватися з тими, хто говорить неприємні речі.
Назріла необхідність почути тих, хто свою душу і тіло зараз кладе на допомогу армії – без преси. А спершу – дати можливість цим людям послухати Ваш звіт як Головнокмандуючого – що саме робите Ви для того, щоб зменшити кількість наших втрат.
Випадок Миколи Березвого має бути останнім.
Ігор Луценко, депутат Київради, член контрольної комісії з питань забезпечення киян, що беруть участь в АТО, рядовий батальйону "Азов".
Автор висловлює подяку експертам, що допомогли з підготовкою даного матеріалу.
