Сьогоднішній стан на валютному ринку України й чинна курсова політика є наслідком дії та некомпетентності осіб, які прийшли до управління як в сфері банківської діяльності, так і макроекономічного блоку уряду. Теперішній курс гривні не тільки не сприятиме подальшому розвитку економіки країни, а й стає вже реальною загрозою для банківської системи і національних виробників, включаючи експортерів.

Попередні оцінки показують, що економічних причин різкої девальвації гривні, крім можливих валютних спекуляцій та непрофесійності менеджменту, немає.

Каталізатором цього процесу виявились політичне протистояння, неврегульованість військового конфлікту, що зумовлює паніку як серед населення, так і серед представників бізнесу, а також відсутність належного адміністрування фінансово-кредитної політики з боку нового керівництва НБУ.

Складається враження, що Національний банк втратив контроль на валютному ринку, відсутній моніторинг реальної економічної ситуації, втрачена прогностична функція та ефективний менеджмент щодо ухвалення правильних рішень.

Відсутність вільного доступу до валютних ринків призводить до неефективності ринку, що, у свою чергу, веде до спекуляцій. Немає сумнівів у тому, що нинішні керівники уряду і НБУ є прихильниками переходу України до моделі вільного курсоутворення. Однак наразі, крім необхідності виконання вимог МВФ, вони аргументують свою точку зору тим, що фіксація курсу національної валюти призводить до валютних криз, приклади чого у світі дійсно є.

Але якщо плаваючий валютний курс слугує механізмом регулювання платіжного балансу, то чому практично жодна країна, за винятком США, не відмовилася від періодичного впливу на формування курсу своєї національної валюти? Навіть центральні банки Великобританії, Швейцарії та Японії, що емітують валюти, які належать до вузького переліку світових резервних валют, застосовують режим часткового таргетування курсу. При цьому центробанки або оперативно реагують і виходять за певні межі відхилення курсу, або планомірно стримують курс національної валюти від девальвації чи ревальвації.

Крім того, після різкого падіння курсу гривні у січні цього року МВФ уже зазначав, що гривня була заниженою. Це виявилось наслідком, передусім, різкого відпущення гривні й, відтак, паніки на ринку. Цим у свою чергу скористалися спекулянти. Плаваючий курс є доцільним, однак він має також коригуватися НБУ з тим, щоб не допускати спекуляції на ринку та високої волатильності ринків.

Плаваючий курс доцільно було запровадити ще два роки тому. За умов різкого загострення політичної та економічної ситуації в країні для України не своєчасний перехід до плаваючого курсу тому, що економіка нині залежна від цін сировини, сільськогосподарської, хімічної та металургійної продукції, а нестабільність цих цін за фактичної відмови від управління курсом створить ризик хаотичних коливань курсу гривні, які вже відчуваються й відчуватимуться надалі.

Щодо курсу долара США, то ринкова вартість долара США, з огляду на співвідношення купівельної спроможності економіки України щодо придбання імпорту і розмірів експортної виручки, має становити приблизно 11,66 гривні за один долар. Інші фактори (приплив-відплив іноземних ін вестицій, валютні настрої населення та отримання чи погашення іноземних кредитів) забезпечуватимуть волатильність долара в межах 10% коридору, тобто ймовірна верхня межа ринкового курсу американської валюти становитиме 12,4 — 12,6 гривні, а нижня 11,2 — 11,4 гривні.