Отож приїхав панок, намолов як млинок і поїхав. Весь усміхнений, життєрадісний, веселий. Здається, нічим не стривожений. Готовий до жартів. Записався на каву на 7-му каналі в Одесі, передав вітання читачам районки у Пирятині…

Ну й справді, барон у шоколаді. Мільярдер на коні зі своїм високим бізнес-світоглядом. Але де тоді державні тривоги за те, що Україна дефілює на грані дефолту, ти ж колишній ледве не головний діяч у Національному банку, зовсім ще недавно міністр економіки держави (2012 рік)? Я не про алярм, себто переполох на рівні тремтіння голосу і рук, але в країні війна і закликати до пацифізму, коли ворог нівечить, плюндрує нашу землю, убиває людей – це далеко не те, чого очікує народ, тисячі вояків і ополченців на передовій…

Якщо це не зрада інтересів патріотів України, то що це тоді?

Не знаю як вам усе видалося на прес-конференції нового глави держави, а переді мною постав вірний побратим пораженців, головна надія совка з вицвілим гаслом над головою - «ми за мир!» Людина, яка, що не сказавши, боязкувате оглядається назад: «Чи не образиться бува пан Путін! Він же ж такий примхливий…»

Одне слово, переді мною намалювався політичний вуйко зі шматком сала у полотняній хустинці, яку носить у президентському обозі прес-секретар Св'ятослав Циголко.

Я, власне, сів перед телевізор з однією метою: почути те, що скаже Петро Порошенко про Крим. Як він ставиться до анексії нашої автономії Росією. Бо якщо ми здаємо Крим, відмовляємось від нього, це означає, що те саме буде й зі Сходом України. А далі й з нашою житницею – Півднем. І отримав повну, вичерпну відповідь. Новоявлений гарант Конституції чітко і однозначно заявив: Крим – відрізаний шматок, повністю втрачений Україною і геть забутий її президентом. Порошенко про Крим, про сотні тисяч тамтешніх українців, біди кримських татар геть забув згадати за дві з половиною години виступів перед пресою. Йому, як мені видалося, комфортніше без них…

Гнітюча картина.