Ще 11 вересня цього року говорилося про те, що РФ правдоподібно повністю заблокує реверсні поставки газу в Україну. Такий прогноз робився відразу після блокування Росією реверсу через Польщу. Вже тоді попереджалося про цілковиту реальність блокування поставок газу через Польщу, Угорщину і Словаччину. Адже названі країни не є експортерами газу і найбільше його імпортують з РФ. При цьому абсолютно не має значення якими є маршрути поставок. Важливо те, що згадані країни чітко виконують законодавство ЄС про… транзит енерносів. А РФ не ризикує зменшувати їм поставки нижче контрактних зобовязань. Адже при невиконанні таких зобовязань російському Газпрому грозять серйозні фінансові санкції, яких він не хоче.

До тих пір, доки українська компанія не законтрактує газ у незалежного від РФ видобувача, завжди існуватиме кремлівська загроза його реверсному постачанню. Адже ніяка компанія не зможе і не захоче доводити, що газ, який реекспортується в Україну, має неросійське походження. А поставляти газ в Україну за рахунок недопоставок споживачам згаданих країн ніхто не буде. Оскільки європейські компанії дбають насамперед про своїх споживачів. А українські споживачі, в даному випадку, обслуговуються за залишковим принципом – якщо є можливість, зокрема газ. Це добре вираховує РФ і поставляє рівно стільки газу, аби не вистачало на реекспорт в Україну.

Очевидно, чо очільники наших держави, уряду і галузі, організувавши ревес, зробили все правильно з огляду на європеську ментальність. Але при цьому не врахували, на жаль, що мова йде не про демократичну європейську країну а про Росію, яка не рахується ні з якими правилам і традиціями.

Отже нам потрібно терміново контрактувати неросійський газ для поставок в Україну. Звичайно, це схоже на «дуття на холодну воду». Але альтернативи нема. Шкода, що час втрачино. Адже цим треба бу займатися ще з березня, квітня, червня і тд. Тільки в такому разі міжнародна спільнота, а головне – європейські юристи зможуть довести, що Кремль як третя сторона не має права втручатися у будь-які відносини двох інших субєктів: України, з одного боку, і транзитних держав, з другого, - Польщі, Угорщини чи Словаччини.

Символічно, що все (блокування реверсу через Угорщину) відбулося в день переговорів по газу у форматі трійки у Брюсселі: між Україною, РФ і ЄС. Це скоріше слід сприймати як політичний шантаж з боку Москви. Оскільки транзит через Угорщину не є для нас критичним.

Загалом, до кінця не зрозуміло що є предметом переговорів у Брюсселі. Якщо йдеться про трнзит російського газу до країн ЄС, то останній раз Премєр публічно запевнив Європу, що Україна гарантує тразит. Про що, в цьму контекті, може говорити Міністр після Премєра не зрозуміло. Може німецький педант Отенгер може пояснити як це узгоджується з дипломатичним протоколом?

Існує ще одна можлива тема газових перемовин у Брюсселі: ціна на газ для України. І присутність там як спостерігача чи «третейського судді» представника ЄС виправдана. При цьому варт наголошувати, що для України ціна може бути не вище ринкової. І ніяких «тимчасових» цін, адже навряд чи ЄС погодиться заплатити Москві за перевищення ціни для України над ринковою.

Слава Україні!