Ще раз про коаліційну угоду.

В нинішніх постмайданівських умовах це не може бути просто 2-сторінковий договір про принципи взаємодії між фракціями. Ні, цього замало. Ми занадто довго цього чекали. Ми занадто довго чекали завершення перезавантаження влади, дієздатного парламенту, початку реформ. Ми не можемо так просто розслабитися і піти додому, як нам пропонують деякі політики. "Дякуємо, ви все зробили, тепер наш час." Чорта з два, шановні, не дочекаєтеся. Ми вже пішли додому у 2005, цю історію ми добре пам'ятаємо, і її кінець також. Ніколи більше.

Ми вимагаємо, щоб угода була повноцінним технічним завданням на реформи. Щоб парламент як підрядник (а замовник -- громадянське суспільство) висловив недвозначну готовність виконати це технічне завдання. Ми вимагаємо постійного громадського контролю за ходом виконання. Ми вимагаємо впливу на склад основних виконавців, що називається Урядом.

Громадянська Платформа Нова Країна передала сьогодні свої зауваження до проекту коаліційної угоди. До того самого, який детальний на півсотні сторінок, а не до того, що на дві. Багато інших громадських організацій зробили те саме. Зауважень не так багато, адже технічне завдання розроблялося не на порожньому місці, були використані попередні напрацювання десятків організацій і сотень людей.

Цього разу ми не розслабимося і так просто не підемо. Це наш Майдан, і ми його не залишимо. Вибачте за пафос, але інакше все, що було останній рік, стане марним.