MENU

Путін свідомо винищує все щире, добре в Росії

4962 6

З попередньої статті даю висновок: як у випадку з повстанням Мазепи, так і в випадку повстання УПА Російською імперією (як би не звалась) застосовувався один і той же метод: жорстоке знищення маси ні в чім не винних людей і довічне звинувачення решти народу у всіх смертних гріхах. 

Петром І, уславленим у світі жорстокістю, знищено було за вину війська Мазепи (на той час розбитого) близько 10000 мирних жителів Батурина. Сталіним було вбито за повстання 20-30000 осіб 500000 українців. У 25 разів більше! А коли врахувати міліони померлих жахливою голодною смертю, міліони «куркулів», померлих у вічній мерзлоті, міліони закатованих НКВД-КГБ за доносами, міліони жителів «звільненої» Західної України, відправлених у Сибір, – постає картина цілком свідомого фізичного знищення українського народу. На відміну від Петра І, страшний злочин проти власного народу сталінські ідеологи приховали за грифом «Секретно». А всі свої нелюдськи жорстокі методи приписали своїм ворогам. І постійною ідеологічною накачкою добились ненависті пересічної людини до «бендерівців». 

І московські князі, і московські, а потім російські царі керували за допомогою брехні і страху. Вигадуючи наступній жертві уявні провини, ніколи не давали ні найменшої можливості висловити іншу точку зору, та хоч би й просто виправдатись. Усе однобоко. Усе в одні ворота. Для звичайного українця ні найменших сталінських злочинів просто не існувало! Мені було десь 14 років, коли бабуся розповіла мені, як 1933 року серед літа липа в дворі у сусід без листя стояла: діти об’їли. Їх шестеро було, а вижив один, і бабуся назвала діда, котрий щороку нам город орав. Я нажахано: «А чого ж вони так бідно жили? Чого їм ніхто хоч картоплини не приніс?» – «А ні в кого не було. Голод був». – «А це тільки в нас таке було чи скрізь?» – «Ма’ть, скрізь».

Я змалку багато читала, усіх авторів, котрих славило радіо і можна було взяти в бібліотеці, і от тепер сторопіла: як же так, такі жахіття народ пережив, а «виразники мрій і прагнень народу» ні слова про те?! Не знали?! Хай Стельмах чи Панч, але ж О. Гончар і Б. Олійник родом з Полтавщини, ось звідси, де та гола липа стояла і діти здихали з голоду?! І, щоб не зруйнувати власну картину світу, я прийняла для себе тоді, що ті мої письменники-земляки не знали, адже народилися в інших районах. Однак, почувши програмовий твір Б. Олійника про партію «Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою І правду цю освячуєм своїми партбілетами», я зненавиділа автора гарячою дитячою ненавистю. 

Ні слова ми не чули ні про голод, ні про репресії. Сама відсутність правди вже була репресією. Страх мовити правду навіть у родині, щоб не опинитись на Соловках, уже був репресією поголовною! Уже після смерті бабусі, за Горбачова, тато розказав мені, як він, першокласник (якраз 1937 р.!), прибіг додому сяючий, окрилений любов’ю до Сталіна після виховної години, і з порогу: «Мамо! А правда ж, Сталін хароший?» Бабуся: «Та хароший, хароший». – «А правда ж, хай він живе довго-довго?» – «Хай він живе сто год на ногах і двісті на колінах». Тато сказав мені: «Я зрадів, що моя мама любить Сталіна так, як і я. Я не знав, що то лютий проклін такий.» Чи ми замислювались, що цією поголовною репресією батьки були позбавлені можливості виховувати власних дітей? Сковуючим страхом і в родинах створювалась ситуація повної відсутності іншої точки зору, крім панівної! Чи ж дивуватись, що й досі вигадки-жахачки про озвірілих «бендерів» сидять у головах багатьох? 

На мій погляд, давно слід би міжнародним судом судити Сталінську тиранію і його «опричників», комуністів, за жорстокі злочини проти людяності, і для мене одного рівня злочини і вбивства фізичні, і каліцтва моральні, руйнування людських особистостей брехнею.

Тут уже йдеться не про комплекс меншовартості. Тут справа вже у викривленні правди, що призводило до викривлення моральних критеріїв, до калічення душ. Меншовартість – придавлена душа. Може розправитись, якщо тягар спаде. Скалічена душа, викривлена в рості, уже не розправиться ніколи. 

Але Сталін діяв хитріше за царів. Царі звинувачували весь народ. Сталін – тільки частину. Нелюди, людожери, вбивці – то десь і хтось, то якісь «бендери», які жили десь «на Западній», створювався образ темний, безформний, але страшний. Такий собі Бабай. Але дозволялося бути українцем, котрий «під проводом Москви» будує комунізм! Українцеві дозволено було працювати «на безкрайніх колгоспних ланах», любити красу і спів.

Американські плантатори говорили: «Хороший негр – покірний негр». Радянська влада проводила в життя принцип: хороший українець – покірний українець. Недавно котрийсь житель Донбасу обурено кричав у камеру: «Это не украинцы! Украинцы поют «Цвіте терен, цвіте ясний»!» Ось вам урожай тих бур’янів, що посіяли радянські вчителі, поети, діячі культури в головах наївних першокласників! Поки українець покірно працює, зносить зневагу й насмішки і знай собі співає – він українець.

Як тільки намагається скинути того, хто зручно вмостився на спині – він «бендерівець». «Фашист»!

Мене доводить до тіпання оте підле й цинічне звинувачення в фашизмі! Традиційна для російських царів гнила, мерзенна, безбожна підлість – звинувачувати весь народ за гріхи малої частини. Традиційне для російських царів перекручування правди: усі до єдиного історики, відрізняючись в оцінках чисельності (від 20 до 30 тисяч), сходяться в головному, у тому, що 1943 року чисельність УПА була найбільшою за весь час існування. Це 1943, армія радянська ще за Дніпром! Абсолютно очевидно, що всі 20 чи 30 тисяч воюють з фашистами! А тепер тих, хто гинув за звільнення України від фашистів, у фашизмі звинувачують! Традиційна для російських царів однобокість, звинувачення тільки одного за гріх, допущений багатьма, в тім числі й росіянами! Так, була дивізія СС «Галичина», десь без дії постояла й була розформована. Але не тільки тих 22000, а й весь український народ звинувачують у фашизмі! Не тільки те покоління, а й їх правнуків! Але ж на боці Гітлера воювали всю війну дивізії румунські, угорські, навіть чеські частини!

Чому ж Росія тих народів ніколи не називає фашистами? А самі росіяни? Армія Власова налічувала майже міліон тих, хто воював на боці Гітлера! Серед них дві дивізії СС! Зараз путінська Росія користується прапором власівських військ. Якщо російським підходом керуватись, то якраз Росія є фашистською державою з фашистським прапором, а всі росіяни до єдиного – фашисти! Але Путін десь згадує про те? Ні! Він знову перебріхує історію, замовчує одне, наклепує на інше, аби лиш досягти мети! Але особлива, жахлива, непрощенна підлість – використовувати для створення в російському суспільстві лютої ненависті до українців самого звинувачення в фашизмі!!! Якби за прикладом Петра І Путін звинуватив весь народ український у зраді, те подіяло б менше, а враховуючи, що вже чверть століття народи окремо живуть, зовсім малоефективно. Але після Великої Вітчизняної, після довгих рядів імен убитих на тій війні біля пам’ятників у кожному селі, після спогадів тих, хто пережив, у кожній сім’ї, після книг і фільмів саме слово «фашизм» викликає миттю вибух ненависті! Ось тому, і тільки тому, із цинічно-тверезого розрахунку ефективності, й звинувачують весь народ український!

Причім я впевнена, що робиться це не так для нагнітання вини в українцях, як для нагнітання ненависті в росіянах!

Наймерзенніша, найпідліша, жодним документом не підкріплена брехня, спеціально поставлений «репортаж» без сорому, без совісті, без думки про майбутнє використовуються Путіним для нарощення ненависті. Недавно в шоу Шустера голова адміністрації Херсонської області повідомив дуже тривожну новину: з України в Крим вода поступає, електроенергія теж, але сама кримська влада свідомо створює перебої! Щоб звинуватити Україну, організувати ненависть до України в кримчанах! Путіну, видно, страшнувато: коли він відверто проголосить наступ на Україну, то російські солдати ентузіазму не виявлять, російське суспільство теж, і підпирати війська доведеться «лохами», котрі повелись на брехню й горять бажанням знищити ненависних українців.

Зараз такі наївні патріоти Росії пробираються на Донбас і там або гинуть, або починають розуміти правду. І отут проявляється те, що переконує мене в перемозі України: ми не ненавидимо тих «заблукалих». Один такий потрапив до наших у полон, визнав свою помилку, мати з Петербурга приїхала його забирати, каже: «Извините, я его плохо воспитала…» Ми з чоловіком по цей бік екрана в один голос: «Ні!» Дійсно, вона виховала дитину як слід, якщо дитина покинула все й поїхала захищати хороших від поганих, як її переконали! Не дитини винна, що її підло обдурили! Невже Путін свідомо винищує все, що ще зосталось щирого, доброго в Росії?! Адже це смерть державі! Ненависть, яку використовує Путін, із маніакакльним задоволенням убиває, катує, руйнує, але ніколи нічого не створює. Тому вона завжди приречена на поразку. Ненависть завжди засліплена, тому неминуче приречена на помилки. Ненависть вимагає дії, тож її надзвичайно важко спинити. Україна воює за свою землю, наших хлопців веде любов, недарма вони найкращим захистом називають дитячі листи й малюнки: ті світлі душі підтримують у бійцях любов до світу, яку намагаються випалити «Градами».

Україна свідома своєї правоти, саме тому здатна об’єктивно судити про ворогів. А ДНР-ЛНРи своєю здичавілою сліпою ненавистю просто шокують. Чисто фашистське торжество «ополченців» над трупами наших героїв. Захоплені верески «девочек», які знімали на телефони падіння «Боїнга». Пане Путін! Що ви робитимете з дітьми, котрих понароджують отакі прихильниці «русского мира»? Якщо вона вже людожерка завдяки вам, то яким наступне покоління виросте?! Вами виховані людожери будуть жерти одні одних! Росія з імперії зла перетвориться на імперію чистого зла! Жоден правитель при здоровому глузді не доведе свою країну до тотальної некерованої агресії! Хоча б тому, що ні тюрми, ні поліція, ні війська не спинять звиклих до крові!

 А от від людей, що тут, на території «фашистов», приймали й допомагали переселенцям, по суті, зрадникам України, призвідцям війни, я не чула й слова ненависті чи злорадства. Від волонтерів ні разу не чула радості з приводу загибелі ворожих груп. Пам’ятаєте, як знущався Донецьк над прихильницею України? Жінки, зі звірячою ненавистю, нігтями! А Україна називає героями не тих, хто ворогів найбільше вбив, а тих, хто ціною власного життя рятував друзів! Славить не ненависть, а любов! Тому ми переможемо.

Кажуть, не буває шпигунів колишніх. Путін завжди буде надавати перевагу діям суто шпигунським. Зараз Україною сновигає, крім чисто диверсійних і терористичних груп, безліч законсервованих раніше агентів ще КГБ. Вони по людних місцях проповідують пропутінське, але опираючись на ще радянські уявлення: мовляв, Америка з Європою хотіли знищити (інший варіант: зіштовхнути) Україну з Росією, але мудрий Путін передбачив і вжив заходів. І вірять люди! Ця нісенітниця нічим не порушує картини світу, сформованої в їх головах радянською системою. Хоч би подумали: що ж це за країна, котра всіх на світі підозрює у злих і підступних намірах? При Союзі оті розказні про ненависть Заходу й бажання знищити Країну Рад хоч на тому базувались, що, мовляв, капіталізм хоче знищити соціалізм. А зараз капіталізм і там, і там, в чім же тоді причина? А чи не схоже це більше на давно запущену державну параною? На гени Івана Грозного, котрий підозрював кожного, щоб убивати всіх?

Ну, гляньте: Путін оголошує, що війська НАТО поблизу його кордонів становлять небезпеку для Росії, і тому Росія залишає за собою право вжити при необхідності попереджувального удару! От у мене вікно сусідчиної кухні від моєї на відстані 4 метри (2 хатки на міських 6 сотках), я там побачу в неї на столі великий ніж, візьму «ружжьо» і пристрелю сусідку, а потім поясню, що це я ударила попереджувально, бо вона могла мене тим ножем убити! Абсолютно божевільна аргументація, чи не так? Але саме так вибудувана російська військова доктрина!

Ніякий Путін не мудрий, він маніакально намагається залишитись в історії «собирателем земель», але без честі, без совісті, без жалю до своїх і чужих, і, головне, без найменших шансів на досягнення мети. Справді: якщо листки осипалися з дерева, то вони на свої місця вже не повернуться ніколи. Закон життя. І навіть якщо підняти деякі і якось причепити на гілки, вони не приростуть! Теліпатимуться безглуздо й страшно. Як, скажімо, Абхазія зараз.

Ще один із путінських агітаторів їхав у маршрутці й розводився: «Продали Україну, гади! Розпродали!» Цьому не заперечиш. Це наживка, розрахована на цілковите поглинання. Потім пішов «гачок»: «Шо вона дала, та Україна? Оце тобі, – до мене, – шо вона дала?» Я до мами не тому їжджу, що грошей дає, то й на Україну ніколи не дивилась з тої точки зору, що вона мені дала. Розгублено, тихо кажу: «Багато дала…» І чую позад себе бас: «Хто буде агітірувать за Союз чи Росію – висажу!» Дід (миттю!): «Слава Україні!»

Підлість завжди боягузлива. Любов завжди безстрашна. Тому Україна переможе.

Галина ОПРИШКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини