Л.Кучма  любив повторяти: "Точка зрения меняется от места сидение". Такі слова, викликають у мене аналогію з притчею про птахів.

Два птахи сиділи на дереві й роздивлялись навкруги. Один з них, що сидів на нижній гілці, вирішив заговорити до іншого що сидів на вершечку крони..  "О, яке ж сірувате листя!". " Що за нісенітниця"- відповів інший. "Яке воно сіре. Ти осліп й не бачиш, що листя зелене!!!". Це розгнівало іншого птаха і він вирішив провчити задаваку, давши прочуханки. Почалася бійка між птахами. Коли вони втомилися й присіли відпочити на вершечку крони дерева, то птах, що стверджував - листя сірувате. помітив, що тут воно - зелене.Птах зрозумів свою помилку й попросив вибачення. Такі ситуації трапляються й з людьми.

Це, як погляд з середини й погляд з зовні. Як погляд майданівця на Майдан та погляд людини симпатика Майдану, що спостерігала за подіями по телебаченню. Вони по-різному дивляться на речі, а тому часто сперечаються.Одні під кулями боролись за краще майбутнє, інші дистанційно підтримували й вислуховували промови політиків.

Те ж стосується подій в АТО. Генералу, який сидить в теплому кабінеті важко зрозуміти солдата, що мерзне на передовій. Це як той птах, що стверджував - листя зелене, бо не бачив його знизу. Або за Кучмою - не змінив місця свого перебування, а тому невзмозі побачити ситуацію під кутом зору простого солдата.