Вашій увазі, шановні читачі, пропонуємо третю з серії статей, підготовлених за матеріалами дослідження ГО «Публічний аудит», присвяченого діяльності НАК «Нафтогаз України», як фактору впливу на знецінення гривні. З першою статею під назвою "Золотовалютний резерв та Розрахунки за блакитне паливо" можна ознайомитися тут. Другу, в якій йдеться про шляхи залучення НАК «Нафтогаз України» валюти, можете прочитати тут.

У вересні 2014 року Національний банк України повідомив, що погодив із фахівцями МВФ мінімальні обсяги золотовалютних резервів, однак громадськості вони доведені не були.

Тим не менш, іншого виходу із ситуації в України, яка бажає перезимувати в теплі, просто не має.

Як наслідок, безальтернативне, неминуче скорочення золотовалютних запасів Національного банку України, збільшення грошової бази незабезпеченою гривнею, подальше її здешевлення.

Крім цього, повернемося до питання розміщення облігацій внутрішньої державної позики на суму 96 млрд грн.

На таку ж суму збільшується розмір Державного боргу.

Зазначені облігації розміщуються зі строком обігу 10 років під 14,3 річних, отже кожного року, тільки сплата доходу за ними становитиме близько 14 млрд грн, а на 10 років - 140 млрд грн.

Додамо до цієї суми тіло боргу в 96 млрд грн, і отримуємо результат, за якого розміщення облігацій внутрішньої державної позики, для погашення заборгованості перед Газпромом обійдеться Державі в понад 240 млрд грн. Якщо ж врахувати ще обсяг валюти, яка буде викуплена у НБУ в розмірі 4,6 млрд доларів США (це кредитні кошти МВФ, які потрібно буде повертати, їх НБУ вже «надрукувати не зможе»), то тимчасове вирішення проблемних питань НАК «Нафтогаз України» тільки за орієнтовними розрахунками обійдеться Україні в 240 млрд грн та 4,6 млрд доларів США.

Якщо звести це до гривневого еквіваленту за поточним курсом, сума вражає - близько 300 млрд грн, що дорівнює 90 відсоткам Бюджету України на поточний рік.

Напрошується просте питання - навіщо Уряд робить ці багатоходові комбінації: випуск облігацій; їх продаж Національному банку України; поповнення статутного капіталу НАКа отриманими гривнями; купівля за ці гроші валюти з резервів НБУ?

Чи не було б значно простішим і логічнішим прийняття ними рішення про проведення прямого розрахунку з Газпромом резервами НБУ (ні для кого не секрет, що залучити валюту для цих цілей більше ніде). За такого сценарію можна було б уникнути бюджетних витрат, пов’язаних з розміщенням та обслуговуванням облігацій.

Чи зможе держава компенсувати ці витрати за рахунок прибутків НАК «Нафтогаз України»? Як вбачається із фінансової звітності монополіста про це станом на сьогодні мова не йде в принципі. (у 2012 році чистий збиток у розмірі 10,271 млрд грн).

Разом з цим, згідно з повідомленням НАК «Нафтогаз України», розміщеному на веб-порталі «Державні закупівлі», 15 серпня 2014 року було акцептовано пропозицію ТОВ «Ернст енд Янг» (Київ) для проведення оцінки вартості основних активів НАК «Нафтогаз України» та підприємств, в яких Компанії належить не менше 51% акцій, які використовуються при транспортуванні та зберіганні газу, з метою їх передачі в статутний фонд майбутніх новостворених компаній–операторів ГТС та ПСГ України «Магістальні газопроводи України» та «Піздемні газові сховища України». Створення цих підприємств було анонсовано КМУ в рамках комплексної реформи нафтогазового сектору України та відповідає нормам третього енергетичного пакету ЄС.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України» внесено зміни до п.14 ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а саме доповнено його зміст положеннями, про те, що функції оператора Єдиної газотранспортної системи України можуть бути закріплені за спільним підприємством засновниками якого будуть держава, у тому числі через НАК "Нафтогаз України", а також юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав - членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Енергетичного Співтовариства.

Таким чином, протягом серпня 2014 року Уряд та Верховна Рада України, заклали фундамент механізму створення спільного підприємства з управління ГТСУкраїни.

Для його створення кожен із засновників для формування статутного капіталу СП повинен буде передати в якості внеску певні матеріальні цінності.

Зі сторони України, цими активами, скоріш за все, буде майно та майнові права НАК «Нафтогаз України».

Для того, щоб внесок іншої сторони - учасника СП - був співрозмірним внеску України, в першу чергу і необхідно визначити дійсну ринкову вартість майна, належного НАК «Нафтогаз України», що вочевидь і зробить ТОВ «Ерст енд Янг», відома та авторитетна компанія, висновки якої будуть визнані на міжнародному рівні. 

Що може бути внеском до статутного капіталу такого СП зі сторони міжнародного учасника? По великому рахунку, тільки грошові кошти, які необхідно буде направити на модернізацію існуючої ГТС.

А гроші - це інвестиції в економіку, що позитивно впливає на курс національної валюти, а в масштабах можливої вартості активів НАК «Нафтогаз України» ці інвестиції будуть значними.

У такому випадку, за умови передачі такому СП тільки активів існуючих підприємств, які входять в структуру НАК «Нафтогаз України», - весь існуючий пасив, в тому числі і кредитний портфель НАК «Нафтогазу України», залишиться на плечах Держави Україна. При цьому, Уряд залишиться боржником перед кредитором, який придбав облігації внутрішньої державної позики, випущені на потреби, визначені Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 04.08.14 (96 млрд. грн.), а також боржником перед МВФ за траншами, отриманими за системою stad-by, які пішли на поповнення міжнародних резервів НБУ та, в подальшому, були реалізовані НАК «Нафтогазу України».

З іншої сторони, за умови створення такого СП, в ідеалі, у Держави зникне необхідність у проведенні постійних дотацій, наданні кредитів та емісії акцій, які сьогодні систематично проводяться для підтримання НАК «Нафтогаз України», а, з часом, з’явиться право на отримання дивідендів з прибутку, отриманого від діяльності СП, яке буде повноцінним та самостійним учасником валютного ринку.

Але ж це перспектива, а станом на сьогодні, коли обсяги золото-валютних резервів НБУ поповнюються за рахунок кредитів, наданих Міжнародним валютним фондом, та які необхідно буде повертати, постійне дотування НАК «Нафтогаз України», продаж їй валюти в значних обсягах, додаткова емісія акцій за рахунок Бюджету, точніше позик, створює величезний дисбаланс економіки, який неминуче призведе до подальшого знецінення гривні, причому протягом найблищих 2-х місяців.

Як наслідок, з наведеного вбаається, що НАК «Нафтогаз України» повинен бути повноцінним, самостійним гравцем на валютному ринку, який для власних потреб (через обслуговуючий банк) купує та продає валюту на міжбанківському ринку, на ту суму виручки, яку він отримав за реалізований товар. Тільки за таких умов можливо говорити про баланс таких понять як товар/гроші, вони будуть урівноважувати одне одного. Необхідно припинити практику, за якої, якщо монополісту не вистачає коштів, Національний банк України їх йому «друкує».

Вихід НАК «Нафтогаз України» на міжбанківський валютний ринок похитне курс гривні, однак, при цьому продемонструє її реальну цінність. Штучне стримування курсу на рівні 12,95 грн/$, викликане парламентськими виборами, а також безпідставні заяви голови НБУ (зроблені 03.11.14) про середньо-зважений курс в 13 грн за 1 $, - розвіяні вже сьогодні, коли торги на міжбанку проводяться за курсом 15,6 грн за 1 $.

Україні необхідно припинити практику скерування залучених за кредитами МВФ коштів для оплати боргів, оскільки вони, в першу чергу, надаються для проведення реформ. 

Продаж Національним банком України міжнародних резервів НАКу, на неконкурентній основі, несе не менші ризики, такі як: зменшення золото-валютних резервів, які повинні забезпечувати платоспроможність Держави, говорити про її фінансове здоров’я, а не забезпечувати діяльність однієї компанії. Що заваджало, починаючи з квітня 2014 року НАК «Нафтогаз України», виходити на міжбанківський валютний ринок та купувати припустимо 400 млн. доларів США в місяць? Не в один день, звісно, а протягом 20 банківських днів, а не «викачувати» в один день з міжнародних резервів 2 млрд. доларів.

1. Золотовалютний резерв та Розрахунки за блакитне паливо. 

2. Шляхи залучення НАК «Нафтогаз України» валюти та заходи, які «вживаються» Державою.  

3. Перспектива розвитку ГТС та вплив цих реформ на курс гривні.

Повний текст дослідження "Діяльність НАК «Нафтогаз України» як фактору впливу на вартість національної грошової одиниці".