Не один десяток років Росія тримала Україну на «газовій голці». Розплачуватися за блакитне паливо Україні доводилося дуже дорого, часто поступаючись національними інтересами. Виймаючи з кишень чи не останнє, Україна годувала економіку Росії, яка тримається на енергоресурсах. Але цей рік увійде в історію Російської імперії, як період енергетичної Руїни. Ціна на нафту досягла свого історичного мінімуму, а Україна, яку Росія доїла десятиліттями, рекордно знизила закупівлю блакитного палива. Путін фактично залишився без двох речей, які тримають його при владі.

За всю історію нашої незалежності не було жодного року, коли б наші можновладці не їздили в Кремль на поклон, аби укласти черговий газовий контракт. Нам впарювали необґрунтовано дорогий газ, а ми були вдячні, що хоч якийсь, але дали. Ми самі відгодовували кожного російського Царя, чия абсолютна влада трималась на газо- та нафтодоларах. Жодна українська влада не подумала про альтернативу газовій кабалі. І лише зараз – у період війни та економічної кризи, ми почали хоч якось виходити з-під енергетичного ярма Росії.

Не буває лиха без добра. Україна підписала у Брюсселі нові домовленості, за якими з жовтня 2014 до березня 2015 року купуватиме газ по 385 доларів за 1 тисячу кубометрів. А це на 100 доларів дешевше, ніж першочергова ціна, яку виставляла Росія. До того ж Україна налагодила реверсне постачання газу з Європи. Зараз ми отримуємо газ зі Словаччини (до речі саме через цю країну ми могли б імпортувати весь газ, який нам необхідний) та Польщі. Щодо останньої, то «Нафтогаз України» хоче побудувати новий газопровід в Польщу, який коштуватиме до 300 мільйонів доларів і збільшить поставки блакитного палива до України.

Експерти дають різну оцінку реверсному постачанню, але єдиний факт говорить за все – газ, закуплений на європейському ринку коштував Україні на 500 мільйонів доларів дешевше, ніж якби ми його придбали в Росії.

До слова скажу, що Росія починає втрачати свої позиції і на європейському ринку. Наприклад, норвезька компанія «Statoil», яка постачає в Україну газ через Словаччину, продає на європейський ринок більше газу, ніж «Газпром». До речі, від російського газу зараз намагаються відмовитися чи скоротити його споживання багато європейських країн. Польща впродовж двох наступних років скоротить споживання блакитного палива з РФ на 15%. Литва майже повністю проміняла російський газ на катарський. Тож, якщо інші країни Європи слідуватимуть цьому прикладу і перестануть купувати блакитне паливо у Росії за 304 долари, то ці втрати доведеться компенсувати операторам внутрішнього ринку, які купують 1 тисячу кубометрів за 107 доларів! Думаю тоді в Росії і почнеться повалення режиму Путіна.

Але повернемося до України. Чи зможемо ми прожити без російського газу? Відповідь одна – зможемо. Може і не відразу, але точно зможемо. У нас просто немає іншого виходу. Чому теза про те, що ми можемо закупити вугілля в Росії викликає таке обурення, а те, що ми набиваємо кишені Путіна газодоларами, сприймається нормально?!

У «Нафтогазі України» говорять, що лише цієї зими ми могли б зекономити до 25%. І почати треба з економії газу, яке споживається населенням – 25 мільярдів кубометрів. Це астрономічна цифра! І я не говорю, що треба вимикати опалення чи гарячу воду. Ми просто маємо навчитися економити! Наприклад, використовувати біопаливо для опалення будівель. Європейський банк реконструкції і розвитку виділяє Україні 70 мільйонів євро на Програму розвитку альтернативної енергетики. Ще 7 мільйонів Банк дасть на будівництво та введення в експлуатацію найбільшого в Україні біогазового заводу.

Але грошей для того, аби зменшити залежність від російських енергоресурсів, не достатньо. Потрібно, щоб і влада максимально цьому посприяла, зокрема законодавчо створила умови для розвитку альтернативної енергетики. Бо як сам не зробиш, ніхто за тебе не зробить!