MENU

Новим президентом «Могилянки» став Андрій Мелешевич

11249 0

Новим президентом Національного університету "Києво-Могилянської Академії" обрано Мелешевича Андрія Анатолійовича. Як повідомляє офіційний сайт навчального закладу, за нього проголосували 305 (65,9%) виборців. Демська Орися Мар'янівна - 64 (13,8%), Дем'янчук Олександр Петрович - 49 (10,6%).

Всього у виборах брали участь 463 виборці. 45 бюлетенів було визнано недійсними.

Андрій Мелешевич, доктор філософії в галузі політології (Ph.D., Syracuse University, США), професор,  до обрання був деканом факультету правничих наук НаУКМА.

Интерв'ю з Андрієм Мелешевичем від 27 березня 2014-го, який розповів про особливості ФПвН, можливості та переваги, які він надає своїм студентам, та принципи побудови навчального процесу у правників.

- Перш за все, потрібно сказати, що Києво-Могилянська Академія в цілому, а особливо правничий факультет, є, без перебільшення, "the most competitive" (найбільш конкурентоспроможним) навчальним закладом у межах всієї нашої країни. Цю тезу доволі просто довести, поглянувши на бали вступників, які подають документи до КМА. Скажімо, минулого року студенти, які вступили на державну форму навчання ФПвН, мали середній бал 809; студенти-контрактники - 723.Таким чином, люди, які навчаються тут - це найрозумніші студенти – майбутні правники країни. Таких розумних, інтелігентних, компетентних студентів дуже приємно навчати.

Крім того, Києво-Могилянська Академія з моменту заснування (1992) була орієнтована на західний стандарт освіти, західну модель – liberal Arts Education. В результаті, з-поміж українських вишів ми найкраще інтегровані до європейського освітнього простору. Зараз, з приходом до Міністерства освіти та науки нової адміністрації, чекаємо, що реформи у вищих навчальних закладах будуть проведені швидко і реально наблизять всі українські університети до західних стандартів.

Києво-Могилянська Академія і її факультет правничих наук увібрав у себе найкращі традиції європейської, американської та української систем вищої освіти.

Що стосується правової освіти, можна виділити кілька основних освітніх моделей:

1) теоретично-орієнтована підготовка юристів (правнича школа Німеччини, Польщі та інших європейських країн). Ця модель (назвемо її континентальною) орієнтована переважно на здобуття теоретичних знань: студент ґрунтовно знайомиться з юридичною доктриною, вивчає теорію різних галузей права, здає іспити, і лише потім допускається до практичної підготовки.

2) практично орієнтована модель (наприклад, застосовується в системі правничої освіти США). Тут не надається суттєва увага теорії, студенти з першого дня працюють з кейсами, тобто, конкретними справами, готуючись до практичної діяльності.

Що стосується «могилянської» моделі правничої освіти, то ми намагаємося поєднати і теорію, і практику. В Академії досить велика кількість теоретичних курсів, які дають студенту можливість зрозуміти основу та систему права, яка існує в наший країні, принципи, на яких побудована ця система, її логіку. Потім вже, маючи гарну основу, студенти починають обирати практичні курси. Ця система працює і сприяє тому, що ми готуємо кваліфікованих студентів-правників (це підтверджують рейтинги, укладені на основі опитування роботодавців).

Важливим елементом навчання на нашому факультеті є поєднання курсів з внутрішнього та міжнародного права, чого не існує в інших провідних університетах України.

Як правило, там є поділ на факультети внутрішнього права та міжнародного. Таким чином, правники, які навчаються на факультетах внутрішнього права, фактично не орієнтуються у галузі міжнародного права: вони вивчають вступ до міжнародного публічного права, вступ до міжнародного приватного, і лише деякі університети почали викладати Європейську Конвенцію з прав людини. Безперечно, це потрібні курси, але на сьогоднішній день важливо зрозуміти, що міжнародне право стає частиною нашого внутрішнього права, і знати міжнародне право лише на дуже поверхневому рівні - це не сприяє підготовці справді фахового правника. Що стосується факультетів міжнародного права, то там трошки інша картина. Там студенти вивчають на належному рівні міжнародне та порівняльне право, але не знають внутрішньої системи права, і тому вони не користуються попитом при прийомі на роботу в ті юридичні компанії, які працюють на внутрішньому ринку.

У нас же поєднується внутрішнє та міжнародне право. Таким чином, наші студенти після випуску мають гарну основу і знання в обох цих сферах права. Однією із особливостей навчання на нашому факультеті є вибірковість курсів.

Часто мене запитують, яка кількість спеціалізацій на факультеті. Я завжди відповідаю, що у нас 75 спеціалізацій, тому що у нас щорічно набирається 75 студентів на навчання, і кожен з них може обрати свою , унікальну спеціалізацію. Якщо говорити про юридичні факультети інших університетів України, то там зовсім інша ситуація - там є 4-5 спеціалізацій: наприклад, кримінально-правова, державно-правова, цивільно-правова, господарчо-правова. Таким чином, всі студенти перших двох курсів слухають фактично однакові предмети. Їм викладають правничі дисципліни без вибору. У Могилянці такого немає. Звичайно, у нас є базові курси, які є обов'язковими для вивчення всім студентам, але також є і вибіркові: на першому курсі їх три, а вже до 4-го року навчання - до 60% вибіркових курсів. Таким чином, студенти, які цікавляться міжнародним правом, можуть обирати собі предмети , які стосуються міжнародного права. Студенти, які цікавляться господарським правом, також можуть обирати собі курси, які стосуються саме права господарського.

Наш факультет був першим з-поміж усіх правничих факультетів України, на якому почала працювати Правнича клініка.

Що таке Правнича клініка? Це дуже цікава навчально-практична методика: студенти під керівництвом кваліфікованих викладачів консультують людей, які потребують юридичної допомоги.

Таким чином, досягається дві мети:

1) студенти здобувають практичні навички;

2) надається кваліфікована безоплатна юридична допомога тим, хто не в змозі оплатити юридичні послуги.

Правнича клініка є інтегрованою частиною нашої академічної підготовки. Важливим елементом академічної підготовки в Могилянці є також участь студентів у міжнародних та всеукраїнських правничих конкурсах . Я маю на увазі навчальні судові дебати. Наприклад, організуються змагання з міжнародного публічного права. Студенти отримують певну фабулу справи (опис справи), розподіляють ролі і готуються до судових дебатів. Спочатку готують письмові меморандуми як представники сторін, потім зустрічаються очно у судовому навчальному процесі, де дебатують позиції сторін. У якості суддів залучаються професійні правники, і студенти намагаються переконати суддів у правоті своєї юридичної аргументації. Такі конкурси ми намагаємось усіляко підтримувати, заохочуємо студентів різних років навчання (як правило, починаючи з 2-го курсу) брати в них участь. Таким чином, щорічно близько 50-60 студентів беруть участь у приблизно десяти різних студентських судових дебатах та конкурсах, отримують практичні навички. Дуже часто саме наші студенти виграють національні відбіркові змагання, і потім змагаються на міжнародному рівні. Минулого року правники-могилянці брали участь у студентських судових дебатах у Вашингтоні, Страсбурзі, Женеві, Лондоні, Парижі і т.д.

Питання фахового рівня викладачів - одне з найвідповідальніших.

Селекція викладачів вимагає дуже детального підходу, для того, щоб залучити справді кваліфікованих викладачів. Фактично, на пошук необхідного нам кваліфікованого викладача можуть піти роки. Базові курси (теорія права, конституційне право, кримінальне, цивільне, господарське матеріальне та процесуальне право) – викладають штатні викладачі, які є визнаними фахівцями у своїй галузі. Крім того, у вибіркових спеціалізованих курсах ми робимо ставку на викладачів-практиків. Наприклад, правове регулювання операцій з нерухомістю викладає один з найкращих фахівців цієї галузі в Україні. Правове регулювання обігу цінних паперів також викладає один з найавторитетніших українських спеціалістів-практиків. Ми намагаємося залучати викладачів, визнаних у професійній спільноті. У нас працюють фахівці, які добре відомі не тільки в Україні, але й поза її межами. Крім того, ми зацікавлені і в молодих викладачах - талановитих випускниках Могилянки та інших університетів. До цих викладачів вимоги трохи відмінні – вони мають вільно володіти англійською мовою, оскільки у нас в університеті дві робочі мови – українська та англійська, і ми очікуємо, що молоді викладачі мають належний рівень англійської для викладання. Вітається також додаткова освіта молодих викладачів – йдеться про ступінь магістра чи доктора одного з провідних зарубіжних університетів. На сьогодні є досить велика кількість викладачів на факультеті, які мають докторські або магістерські ступені з рейтингових англійських, американських, польських, німецьких, італійських вишів.

Тут логічно буде згадати про міжнародну співпрацю факультету. Могилянка і, відповідно, правничий факультет, добре, можливо, найкраще серед інших університетів України, інтегровані до міжнародної системи освіти - і це, фактично, знакова характеристика Києво-Могилянської Академії.

На факультеті правничих наук є цікава, глибока і дуже ефективна співпраця з університетами інших країн. Наприклад, вже сім років ми співпрацюємо з такими визначними університетами, як Гейдельберзький університет, університет Майнца (Німеччина), Ягеллонський університет в м. Кракові (Польща). Ця співпраця дуже багатостороння. Скажімо, вже сім років поспіль ми організовуємо літню школу «Право в Німеччині», де викладають німецькі юристи. Ця школа розрахована на всіх зацікавлених студентів, викладачів з університетів України та країн-сусідів, і за цей час вже 150 фахівців пройшли навчання і отримали знання про систему права в Німеччині.

Єдина школа українського права, яка існує поза межами України, організована в Ягеллонському університеті в Польщі. Разом з юридичним факультетом Львівського національного університету, факультет правничих наук Могилянки забезпечує викладання в цій школі.

Впродовж трьох років, щорічно туди записуються до шістдесяти польських студентів. Є програми обмінів з європейськими університетами. Взагалі, ми дуже вітаємо стажування наших викладачів, студентів у закордонних університетах. Практично всі молоді викладачі, які до нас потрапляють, проходять подібну підготовку. Це складно, але забезпечує кращий рівень підготовки.

Я вважаю, що нам потрібно прийти до розуміння освіти як інвестиції у майбутнє: якісна освіта – вигідна інвестиція.

Скажімо, контракт на ФПвН у Могилянці – один з найдорожчих в країні. Ми вважаємо, що ми готуємо найкращих юристів в країні: до нас вступають абітурієнти з найвищими балами атестату та ЗНО, наша підготовка відповідає найкращим світовим та українським стандартам, наші випускники мають найвищі рейтинги серед роботодавців.

Юридичні компанії запрошують на роботу наших студентів ще з третього-четвертого курсів, що створює певні незручності з навчанням. Тому ми вважаємо, що висока плата за контракт виправдана – це вигідна інвестиція в своє майбутнє. Можна знайти університет, який продає дипломи, заплатити грошей вдвічі менше, а в результаті залишитись без роботи і не мати ніяких знань. Натомість, у Могилянці можна вкласти гроші в своє майбутнє: отримати знання, диплом високого ґатунку і, в результаті - гарну роботу.

Немає безробітних випускників факультету правничих наук Могилянки.

Тобто, у них немає жодних проблем з працевлаштуванням, вони добре адаптовані до ринку праці. Часом студенти шукають роботодавців, часом роботодавці приходять до Могилянки самі, іноді адміністрація факультету допомагає у пошуках роботи. Існує багато шляхів, і головним плюсом є те, що випускники факультету вже дуже добре себе зарекомендували на фаховому ринку праці. Незважаючи на молодий вік факультету (всього 15 років), наші випускники вже є партнерами у серйозних юридичних фірмах.

Факультет – живий організм, він розвивається, змінюється, оскільки змінюється середовище, змінюються потреби ринку праці, бізнес-середовище.

У головному, стратегічному ми незмінні: кожен університет має бути місцем незалежної інтелектуальної думки. Кожен університет повинен мати право на власну думку і мати право висловлюватись критично про ті процеси, які відбуваються в суспільстві. Кожен університет повинен критично оцінювати дії уряду, критично оцінювати те, що відбувається в суспільстві.

Дуже часто це викликає негативне ставлення з боку тих державних органів, які критикуються університетом. На відміну від багатьох «безголосих» університетів, Києво-Могилянська Академія завжди була центром незалежної думки в незалежній Україні. Я переконаний, що наш університет буде і надалі продовжувати критикувати владу там, де це необхідно, і бути активною, пасіонарною частиною громадянського суспільства. Незважаючи на те, що колишній президент Києво-Могилянської Академії зараз очолює Міністерство освіти і науки, університет буде конструктивно і неупереджено критикувати і його, як і надавати експертну допомогу – там і тоді, де в цьому буде потреба.

Зараз ми плануємо збільшити ліцензований обсяг набору студентів. На сьогоднішній день у нас 75 ліцензійних місць на бакалавраті, ми просимо збільшити цю кількість до 125 (на магістратурі до 90 місць). Це максимальне плановане розширення факультету. Сподіваємось, що Міністерство нас почує, адже на ФПвН найбільший конкурс в Україні, і вступають до Могилянки лише найкращі абітурієнти - майбутні правники. Також ми збираємось відкривати аспірантури по кількох напрямках (вже є аспірантура з напрямку «Теорія держави і права», хочемо відкрити ще з напрямків «Міжнародне право» і «Кримінальний процес»). На підставі цих трьох аспірантур ми працюватимемо над докторськими програмами у Докторській школі НаУКМА (це поки що єдина подібна школа європейського зразка в Україні).

У нас постійно оновлюються курси. Якщо ми бачимо, що з’являється новий, перспективний напрямок у юридичній системі, ми одразу намагаємося залучити кваліфікованих фахівців і створити курси для студентів. Скажімо, зараз актуальним є досудове вирішення спорів. Якщо звернутися до світових моделей, то лише невеликий відсоток суперечок надходить до судів. Більшість вирішуються шляхом юридичної медіації. І факультет правничих наук Могилянки став першим в Україні, хто започаткував відповідні навчальні курси. Крім того, у нас є курси, які викладаються англійською мовою – українськими чи іноземними викладачами.

Так трапилось що довгий час я навчався і викладав в університетах Сполучених Штатів Америки.

На мене дійсно дуже вплинула система освіти США, яка, на мій погляд, більше сприяє інтелектуальному розвитку студента. В Штатах майже всі курси побудовані на спілкуванні, на інтеракції, співпраці викладача і студента, синергії. Саме таку методику викладання я і намагаюсь втілити у межах тих курсів, які викладаю. Я ніколи не читаю лекції в класичному розумінні цього слова, це завжди спілкування – мені задають питання, і я задаю питання студентам. Тобто це – інтеракція, «вулиця з подвійним напрямком руху».

Крім того, мені дуже сподобалось (і я намагаюсь практикувати це у своїй діяльності), як спілкується адміністрація зі своїми викладачами і студентами в американському університеті. Фактично це те, що називається «політика відкритих дверей». Я не зачиняю двері у свій кабінет, і кожен студент, кожен викладач можуть прийти до мене без жодного запису, якщо я на місці і є вільна хвилина, я намагаюсь обов’язково виділити час для такого спілкування. Якщо керівник зачиняє двері перед носом викладача чи студента, то він або вона практично втрачає з ними зв’язок. Я цього зв’язку намагаюсь не втрачати.


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини