На частоті 107,2 МГц у Львові після більш ніж трирічної «тиші» з'явилося мовлення. 16 листопада львівський медіахолдинг «Вголос» запустив однойменну радіостанцію, ліцензію на мовлення якої компанія отримала на відповідному конкурсі 25 листопада минулого року. Однак, сам факт появи в ефірі Львова нового мовника не є надважливою подією, тим більше, що радіостанція розпочне повноцінно мовити з грудня. Значно цікавішою є історія частоти 107,2 МГц, так само, як і сам факт перемоги «Вголосу» на минулорічному конкурсі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який містить ознаки підозрілих дій регулятора.

З 15 липня 2002 року, за даними порталу «Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні» на частоті 107,2 МГц мовила столична радіомережа «Мелодія», яка належала донецькому бізнесменові Андрієві Карпію. Однак у 2010 році у цього мовника почалися проблеми: Нацрада з ТРМ вирішила позбавити його ліцензії через проблеми зі сплатою ліцензійного збору і наприкінці грудня оголосила конкурсна низку частот мовника. Як наслідок — радіо «Мелодія» втратило 15 частот, в тому числі і львівську. Відтак, з 3 жовтня 2011 року радіостанція припинила мовлення у Львові, а згодом Карпій взагалі закрив станцію, а частоти, що залишилися, передав іншим своїм радіостанціям.

16 березня 2011 року Нацрада оголосила переможців цього конкурсу, але львівська частота нікому не дісталася. Відтак регулятор переніс її на повторний конкурс, після якого почалося найцікавіше.

З 6 червня 2011 року Нацрада з ТРМ розпочала прийом заявок на вільні частоти, серед яких була і львівська 107,2 МГц. Вже 10 серпня регулятор оголосив переможців, однак львівська частота знову нікому не дісталася, хоча претендент на неї був.

Спершу члени регулятора проголосували за ТОВ «Міст-ТБ» (медіахолдинг «Західна інформаційна корпорація» (ZIK)), але згодом тодішній член Нацради Лариса Мудрак відкликала свій голос, бо вона проголосувала за ЗІК випадково. Юридичний департамент дозволив регулятору скасувати своє рішення про визначення переможця на цій частоті та про видачу ліцензії, і Нацрада переголосувала це питання. В результаті за «Міст-ТБ» проголосували лише чотири члени з семи, і компанія частоту не отримала.

Далі був наступний конкурс, за результатами якого 21 березня 2012 року Нацрада віддала частоту 107,2 МГц інвестиційній компанії «Бюро ідей», яка мала мовити з позивним «Радіо «Лайф». І це при тому, що на цю частоту претендували ще чотири компанії, які вже не один рік здійснюють теле-чи радіомовлення, серед яких — Національна радіокомпанія України (НРКУ) і ТОВ «Міст-ТБ» (ZIK), яке «пролетіло» на попередньому конкурсі. Однак регулятор вирішив шістьма голосами з семи віддати частоту компанії, яка, за словами її керівника, до цього займалася лише готельним бізнесом в «Буковелі». Цікаво, що вид діяльності «Бюро ідей» жодним чином не пов'язаний з телебаченням чи радіомовленням: в каталозі підприємств UA-REGION станом на лютий 2012 року про цю компанію вказано лише, що вона займається консультуванням з питань комерційної діяльності та управління. Це саме вказано і у галузях діяльності компанії за КВЕТ (класифікацією видів економічної діяльності).

Очевидно, що в ZIKу ставили собі за мету здобути цю частоту будь-якою ціною. Відтак у травні 2013 року медіахолдинг наважився на хитрий і заздалегідь програшний трюк: скориставшись тим, що радіо «Лайф» так і не розпочало мовлення через рік після отримання ліцензії, компанія, не попередивши Нацраду, всупереч законодавству, самовільно розпочала мовлення з позивним «Радіо «лайф», проанонсувавши запуск за день до події. Медіахолдинг заявив, що взяв радіостанцію в своє управління, про що було домовлено 23 травня з ТОВ «Бюро ідей». І це при тому, що усі можливі терміни початку мовлення закінчилися, а до Нацради з проханням відтермінувати перевірку або початок мовлення ніхто не звернувся. Більше того, одразу в день анонсування початку мовлення радіо «Лайф» у ZIKу заявили, що Нацрада блокує запуск радіостанції, оскільки до порядку денного найближчого засідання терміново було включено питання про анулювання цієї ліцензії. У холдингу назвали дії регулятора «цинічними», а свої кроки - «законною комерційною угодою».

Відтак 5 червня Нацрада справедливо анулювала ліцензію радіо «Лайф» у зв'язку з відсутністю мовлення на час планової перевірки, про яку в ТОВ «Бюро ідей» знали наперед. «На виконання прямої норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (п. «г» ч. 2 ст. 37) Національна рада вирішила визнати порушення ТОВ «Бюро ідей», м. Київ, частини 1 статті 43 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та анулювати ліцензію компанії», - повідомили у прес-службі регулятора.

Втім, юрист ZIKу Володимир Кондратюк мав іншу думку з цього приводу і так пояснив дії компанії, в якій працює: «Для подання документів на переоформлення ліцензії закон відводить 10 днів після впровадження змін. А це сталося 24 травня. Відтак останнім терміном для нас було 4 червня. Ми підготували та подали пакет необхідних документів у межах відведеного на це терміну».

«Цей пакет документів, який передбачав зміну директора (на гендиректора ZIK Дмитра Добродомова) та зміну назви позивних «Радіо «Лайф» на Радіо ZIK, ТОВ «Бюро ідей» склало. 5 червня відбулося чергове засідання Нацради, на якому – не приймаючи до уваги документи на перереєстрацію управління радіо, ліцензію на радіомовлення на частоті 107,2 FM у м. Львові було анульовано», - додав журналіст Роман Кабачій, який спеціалізується на темі медіа. Він, хоч і захистив у своїй статті ZIK, та все-таки визнав, що формально регулятор мав право анулювати ліцензію на мовлення радіо «Лайф».

Як би там не було, а радіо «Лайф» під керівництвом ZIKу мовило лише 11 днів: з 25 травня по 5 червня. А частоту 107,2 Нацрада знову виставила на конкурс, результати якого оголосила 25 листопада. Саме на ньому і здобуло перемогу радіо «Вголос», однак, на цьому конкурсі теж було переголосування.

Визначити переможця Нацрада змогла лише з другої спроби. Спершу жоден претендент, а їх було вісім, не набрав достатньої кількості голосів і частота не дісталася нікому. Після перерви в засіданні члени Нацради вирішили скасувати своє рішення про невизначення переможця, повернулися до розгляду питання по частоті 107,2 МГц у Львові і проголосували за ТОВ «Престайм.Ком.Юа».

Тодішній голова Нацради Володимир Манжосов після голосування розповів, що радіо «Вголос» отримало цю частоту з кількох міркувань.

«По-перше, це місцева компанія, по-друге, вона має хорошу програмну концепцію, по-третє, у них є інтернет-видання Vgolos.com.ua, отже вони мають досвід роботи у ЗМІ», - сказав Манжосов.

На запитання стосовно того, що сайт «Вголос», за неофіційною інформацією, належить бізнесменові, пов'язаному з ВО «Свобода», він запевнив, що члени відомства не керуються при вирішенні питань тим, якій політичній силі належить видання.

Заступник голови Нацради Лариса Мудрак, яка на одному з попередніх конкурсів «випадково» проголосувала за ZIK, а потім відкликала свій голос, розповіла, що ознайомилася з сайтом компанії перед прийняттям рішення.

«Компанія має непогану характеристику. Я запитувала нашого представника, він сказав, що компанія намагається висвітлювати політичні питання всебічно і збалансовано. Мені з першого разу здалося, що там є якийсь політичний ухил. Але потім перевіряла в нашого представника, що немає чітких характеристик приналежності до політичної сили», - розповіла вона.

Також пані Мудрак імпонувало й те, що компанія впроваджує конвергентну журналістику.

Та щоб там не говорили Манжосов зі своєю заступницею, в його словах є всі підстави сумніватися. І фактів цьому – кілька.

По-перше, відомо, що телеканал тодішнього опозиціонера Миколи Княжицького Еспресо.TV не зміг отримати ліцензію за попереднього складу Нацради. Це сталося на тому ж конкурсі, на якому «Вголос» отримав частоту 107,2. І попри те, що Лариса Мудрак, яка то випадково голосувала, то ознайомлювалася з мовником безпосередньо в день прийняття рішення, просто-таки засипала телеканал компліментами, жоден з них не проголосував за те, щоб відкласти це питання до наступного засідання. Причина відмови – формальна: телеканал розпочав мовлення без ліцензії, а Манжосов заявив, що регулятор може звернутися через такі дії телеканалу в прокуратуру. І все б нічого, якби не один нюанс: 23 жовтня телеканал отримав відмову в ліцензії через те, що його логотип був схожий на лого ТРК «Україна». Тоді в Нацраді порадили представникам компанії «Новини-TV» (саме такою була перша назва нового телеканалу) звернутися до Держслужби з питань інтелектуальної власності для вирішення суперечки.

20 листопада 2013 року Нацрада зняла з порядку денного розгляд питання про видачу ліцензії телеканалу Еспресо.TV, пояснивши це тим, що регулятор через підведення підсумків конкурсу на частоти переніс усі питання щодо видачі ліцензій на мовлення, які потребують тривалого розгляду. Юрист компанії вимагав додаткових пояснень та просив включити питання про видачу ліцензії каналу Еспресо TV до порядку денного, але Манжосов звинуватив його у затягуванні початку засідання. Телеканал звернувся до суду через дії Нацради, але і там зазнав поразки. Відтак телеканал зареєструвався у Латвії і мовив за супутниковою ліцензією цієї країни. І вже нова Нацрада таки видала телеканалу ту багатостраждальну ліцензію.

По-друге, на тому ж самому листопадовому конкурсі, на якому переміг «Вголос», був ще один інцидент, який спростовує слова Манжосова про те, що регулятор не дивиться на приналежність мовника. Нацрада видала сім частот невідомій компанії ТОВ «Комунікаційне агентство «Сума технологій», власницею якої є 25-річна жителька Луганської області. Понад те, ще за кілька днів до оголошення результатів конкурсу тодішня опозиція просто-таки волала про те, що радіо «Блік» - а саме під такими позивними мала мовити «Сума технологій», має відношення до мультимільйонера Сергія Курченка, який наближений до екс-президента України Віктора Януковича і застерігала, що Нацрада хоче віддати цій компанії також і львівську частоту 107,2 Мгц.

Регулятор віддав цій сумнівній компанії частоти, на які претендували значно серйозніші мовники. Наприклад, у Вінниці за частоту, яку отримало радіо «Блік», змагалися ще Національна радіокомпанія України, Вінницька ОДТРК і ТРК «Люкс» (див. архів рішень Нацради). Однак, Нацрада вирішила віддати перевагу компанії, яка до цього не те що не мала стосунку до ЗМІ, але й взагалі була нікому невідомою. А тодішній очільник регулятора Манжосов заявив, що Нацраді все одно, хто власник. Мовляв, регулятор дивиться лише на програмну концепцію.

Таким чином, підозріле переголосування за ZIK, внаслідок якого компанія не отримала скандальну львівську частоту, таке ж підозріле переголосування за «Вголос», яке привело компанію до перемоги, і роздача частот невідомим компаніям ставлять під сумнів як чесність дій попереднього складу Нацради, так і спростовують слова Манжосова про те, що попередній склад Нацради не звертав увагу на політичну приналежність мовників. Так чи інакше, але припускаю, що за цією підозрілістю заховані цікаві подробиці, які широкій медіаспільноті ще невідомі.

Однак повернімося до Львова. Там найцікавіші «баталії» почалися після оголошення результатів конкурсу. В словесному двобої з застосуванням своїх медіаресурсів зійшлися колишній гендиректор ZIKу Роман Любицький, який очолив «Вголос» у березні 2013 року, та редакція ZIKу. Початком публічного з'ясування стосунків стала новина на сайті ZIKу, де її автори стверджували, що «Вголос» належить «свободівцеві» Ігореві Кривецькому, і, взагалі, частоту «Вголос» отримав з дозволу тодішньої влади.

«…Частоту у Львові здобули представники опозиційної «Свободи». Проте чи опозиційної? У цьому є великий сумнів… Чи допустила б влада, яка жорстко контролює інформаційний простір України, щоб радіочастоту у Львові віддали її радикальному противнику (як позиціонує себе «Свобода»)?», - написав тоді ZIK і викликав незадоволення і образу в свого попереднього керівника, про що він заявив на сайті, який очолює.

«Було надзвичайно приємно отримати вчора кількадесят дзвінків від колег, які щиро вітали нас з перемогою. Телефонували як товариші-журналісти, так і безпосередні конкуренти. Лейтмотив усіх розмов був приблизно однаковий – головне, що частота дісталася своїм, львівським. Також пропонували консультації та допомогу.

І настільки ж неприємно було прочитати новину на сайті ZIK про те, що право мовлення на частоті 107,2 МГц отримали не ми, а народний депутат України від партії ВО «Свобода» Ігор Кривецький! Про те, що мало не сам Янукович дав згоду, щоб радіо «Вголос» мовило у Львові. Про всесвітню змову проти знаних люстраторів та народних контролерів. Мені це було неприємно і через особисті моменти. Свої відчуття поясню просто. Я був одним з тих, хто творив ZIK. Інший, ніж тепер, правдивий і чесний.

Я свідомий того, що ця брехня – черговий приклад маніпулювання фактами та підміна понять, свідомий того, що це – ілюстрація повної узурпації права прийняття рішень в медіахолдингу однією особою – генеральним директором. Прикрившись журналістським посвідченням, на мою думку, цей товариш займається задоволенням власних політичних амбіцій та зведенням особистих порахунків.

Глибоко переконаний, що він не має абсолютної монополії на право отримання усіх можливих ліцензій, дозволів, прав оренди приміщень та часу ефірного телевізійного мовлення. Впевнений, що лише лузери прикривають власні прорахунки стогонами про втручання влади», - ось так, у різкій формі, відповів Любицький своїм колишнім колегам, що свідчить про відхід його з компанії явно не на підставі банальної зміни роботи.

З часу тих подій пройшов майже рік. ZIK розширив телевізійне мовлення і активізував свою роботу в Києві, але так і не виконав обіцянку запустити власне інтернет-радіо; «Вголос» запустив, за місяць до закінчення терміну початку мовлення, радіостанцію, а склад Нацради змінився. Відтак залишається сподіватися, що теперішня Нацрада обиратиме переможців без підозрілих переголосувань, а керівники ЗМІ перестануть з'ясовувати стосунки з конкурентами через свої медіаресурси. До речі, перший серйозний тест для Нацради настане найближчим часом: радіо «Блік» таки не розпочало мовлення, а рік з моменту отримання ним ліцензії підходить до завершення. І в цьому питанні Нацраді треба бути обережною,аби не повторювати помилок своїх попередників.