Таке враження, що темники для європейців почали писати в Кремлі. Іншого пояснення, чому вони заговорили пропагандистськими штампами про нашу «спільну історію з Росією», знайти не можу. Адже спільна історія і культура у нас з Європою. А з Росією у нас одна історія – окупацій і геноциду.

Справедливості заради, заяви європейців про федералізацію України, про те, що нам не місце в НАТО – не лише вина слабкого Заходу. Левова частка вини лежить на самій українській владі, яка своєю бездіяльністю заслужила на таке ставлення. Бо якби у нас за 8 місяців хоча б почали боротися з корупцією, ніхто б не говорив, що нам не місце в ЄС. Якби ми подали заяву, ніхто б зараз не говорив, що ми не повинні бути в НАТО. Якби уряд провів децентралізацію, Ромпей не говорив би, що нам потрібна федералізація.

Будемо відвертими – ні Франція, ні Німечинна Україні ніколи не симпатизували. Але, після смертей на Майдані, після нападу Росії вони намагалися бути об’єктивними, або принаймні мовчати. За цей час, коли вони мовчали, ми могли діяти. Але влада витратила його на виправдовування, концепції і переговори.

А зараз підтримка Європи тане на очах. І в цьому вина не лише Ромпея і Меркель, а й тих, кому люди довірили змінити Україну.