Про брехню, від якої тошнить. 

Генпрокурор Ярема сьогодні сказав, що і рад би був розслідувати справи Майдану, так є об*єктивні перешкоди".

А тепер прошу усіх уважно проаналізувати рослідування справ на одному епізоді з Євромайдану.

Є серед справ Небесної сотні -- окрема справа про розстріл Василя Аксенина. Цю людину прострелили з дробової рушниці біля квітникового годинника 20 лютого- прошило майже всі внутрішні органи і роздробило таз. Чоловіка забрали у 18-ту лікарню, куди звозили усіх майданівців. 

У біганині, в приймальному відділені, лікарі не написали, що у нього вогнепальне поранення. Отже, не було передано до міліції ніяких даних про вчинення злочину. 

Колегія українських лікарів винесла вердикт, що в Україні йому нічим допомогти не зможуть, тому дівчата-волонтери оперативно відправили його на лікування в польське місто Жешув. Він прибув туди 26 лютого, але 12 березня помер. Після смерті його тіло відправляють додому в Україну.

У Польщі дуже швидко відкрили кримінальне провадження по факту смерті Аксенина у місцевій лікарні. Тобто, все було дуже оперативно і за законом. 

У нас же Головне слідче управління порушило справу... аж 20 червня. Лише, коли дружина загиблого прийшла в Генеральну прокуратуру з усіма документами і сказала, ось мій чоловік був поранений і помер, прокурори почали ворушитися.

Зітхали і хапались за голову:“Та Ви що, помер? Та невже...”

Прокуратура міста Жешув до 20 червня чекала відповіді від української сторони і зупинила слідство. 

Бачите різницю. Польська прокуратура відкрила справу у березні, а українська - лише під тиском рідних і адвокатів 20 червня. 

То в чому проблема, товариш Яремо, чи справді такі об*єктивні перешкоди були чи просто поганому танцюристу туфлі тиснуть.