Днями мер Києва Віталій Кличко заявив, що заборгованість по заробітній платі працівників «Київпастрансу» до кінця 2014 р. може вирости до 300 млн грн. А його перший заступник І. Ніконов стверджує, що збитки «Київпастрансу» становлять 50 млн грн на місяць.

ГО «Публічний аудит» підготувало ґрунтовне дослідження щодо того, як підвищити дохідність «Київпастрансу». За словами провідного аналітика організації Володимира Тарчинського, «Київпастранс» несе регулярні збитки вже не один рік, а цього року посилилися у зв’язку зі зменшенням компенсації з бюджету за перевезення пільгових категорій громадян.

«Така ситуація склалася насамперед через нормативні прогалини в підрахунку кількості пільгових перевезень. Річ у тім, що розрахунки здійснюються, виходячи з кількості перевезених платних пасажирів із застосуванням до них коефіцієнта співвідношення кількості безплатних і платних пасажирів, який визначається щорічно органами статистики. Тобто фактична кількість реально перевезених пільговиків не визначається», – розповідає експерт.

Він додає, що в столиці проживає більше мільйона пільговиків. Природно, всі вони не можуть щодня одночасно користуватися послугами громадського транспорту. Однак, за даними КП «Київпастранс», підприємство щодня перевозить близько 1,7 млн осіб, з яких 1,1 млн – пільговики. Тобто, КП щодня витрачає близько 1 млн грн на перевезення пільгових категорій громадян.

«Проте насправді статистика «Київпастрансу» близька до даних «Київського метрополітену», де діє електронна система підрахунку пасажирів. Так от у столичному метро кількість пільговиків є майже втричі меншою! Тобто виходить, що «Київпастранс» щодня просить «зайвої» компенсації на суму майже 630 тис. грн, або 72 млн грн в І півріччі 2014 року», – пояснює Тарчинський.

Ще однією причиною такого фінансового стану «Київпастрансу» називається неефективне використання як бюджетних, так і власних коштів. «До прикладу, протягом останніх років не здійснювався моніторинг ринкових цін перед складанням річного плану закупівель. Тому у фінансові плани закладалися заздалегідь перебільшені суми – як наслідок, закупівлі відбувалися за цінами, на 15-20 % вищими за ринкові», – стверджує аналітик «Публічного аудиту».

Тож, аби зменшити збитки «Київпастрансу», як стверджує Тарчинський,необхідно докорінно змінювати систему компенсації за пільговий проїзд пасажирів у громадському транспорті столиці, вводячи адресну компенсацію. Це дасть змогу збільшити фінансові надходження до «Київпастрансу» та, відповідно, пропорційно зменшити збитки, поповнивши рахунки КП орієнтовно на 300 млн грн тільки за півроку.

«Разом з тим для ефективного використання коштів слід ввести в «Київпастрансі» чіткий порядок моніторингу цін при укладенні річного плану закупівель (або внесенні змін до нього), а також здійснювати внутрішній контроль фінансової служби та керівництва «Київпастрансу» за такими цінами», – резюмує Тарчинський.