Я сьогодні прогуляю парламентське засідання. Друзі України з Венеціанської комісії повідомляють, що вона може без консультацій з українським суспільством; без жодної зустрічі з авторами закону Про очищення влади; без розуміння, ЩО коїться в наших судах та інших симулякрах державних органів, визнати українську люстрацію антигуманною та неєвропейською. Нагадаю, саме про це Раду Європи попросила Юлія Льовочкіна.

Разом з Леонідом Ємцем, з яким закон писали, та Павлом Петренком з Тетяною Козаченко, які слідкують за виконанням закону в Мін'юсті, терміново летимо до комісії. Якщо чесно, без запрошення. І за свої гроші. (Які мені довелося позичити у заможнішого колеги по фракції Павла Костенка).

Мета - пояснити високопомудрим експертам Венеціанської комісії, що по-іншому люстрація в Україні не вийде. За прикладом Чехії Гавела, ми маємо шанс очистити нашу державу лише через буквальне застосування принципу "закон один для всіх". Працював головою в часи Януковича - на вихід. Був у КДБ - на вихід. Не можеш пояснити майно родини - на вихід.

Інакше не вийде. Доводити індивідуальну провину кожного чиновника, правоохоронця чи судді через наші ж суди - це шлях до пекла. (Саме цей шлях на вушко членам Венеціанської комісії невтомно шепотить досі офіційний, мля, представник України, вже люстрований законом Про очищення влади Сергій Васильйович Ківалов).

Спробуємо розтлумачити європейським правникам, що наші суди здатні хіба що організувати втечу Садовника чи розблокувати рахунки Арбузова.