Доброго здоров'я друзі! Надворі свята неділя, незабаром Новий 2015 рік. Дід сподівається, що всі ви здорові, бадьорі та убійственно красіві, як і належить бути небайдужим громадянам, особенно у воєнне врем'я.

Світ у ці дні погружон у відпочинок, якіто новості спорадично дето вискакують, хотя чогось кардинального в ранєє сформовану картину собитій не вносять. Тому сьогоднішній сільський обзор дід би хотів построїти таким образом, шоб ми піднялися над сіюмінутними собитіями і взглянули на ситуацію шіре.

Бо якщо ви, бажаючи перейти через оживльонну дорогу будете дивитися лише собі під ноги, розглядаючи тріщини на асфальті, то єсть ризик попасти під машину. Дивитися нада і наліво, і направо, і желатєльно якомога далі, шоб понімать хто на вас рухається і з якою скоростью. Тоді пішохід чуствує себе впевнено і без проблем перейде дорогу. Або як у картинній галереї, коли ви оглядаєте велике полотно, стоячи коло картини впритул, то бачите лише технічні наслідки роботи кісті художника. Шо тоже інтересно. Но дід предлагає відійти від картини до противоположної стіни, повернуться і взглянуть на полотно собитій з растоянія. Шоб наш взгляд міг охватить оте полотно целіком. Єслі нема возраженій, то приступим. Да! Кохве заварить не забудьте, ілі чай, то і приступимо. Буков дуже й дуже багато, заранєє ізвіняюсь.

З моменту, коли стало ізвесно, шо Надя Савченко вивезена в Росію і вертать її не збираються, дід, як і решта небайдужих громадян, дуже обурився і об'явив, шо однині і впредь, аж до звільнення Наді, вона займатиме в щоденних дідових обзорах першочергове місце. З тих пір дід нєукоснітєльно виконує свою обіцянку, перш за все тому, що по-людськи дуже переживає за нашу бойову красуню. Но в той же час, дід щитає справу Наді Савченко точним і чутливим індикатором поведєнія Хуйла в усьому комплексі його протистояння з цивілізованим світом. Не буде перебільшенням сказать, шо завдяки справі Савченко, ніяка зміна риторики Хуйла ілі кремльовської пропаганди на миролюбиву, ніякі жести доброжелатєльності у вигляді обміну полоненими, ніякі оральні запевнення Хуйла у підтримці територіальної цілісності України, нас в заблуждєніє не введуть. Пока Надя Савченко в тюрмі, говорити про реальну готовність Хуйла йти на уступки преждєвременно.

За час перебування Наді у тюрмі, проізошли многі позитивні для нас собитія. Незмінною залишається лише тупа бараняча впертість Хуйла. Нада признать, шо діло Савченко превратилося в знаковий процес, за яким небайдужо стежить величезна кількість людей. В тому числі мірові лідери. Надя превратилася в топ-фігуру, яка символізує не лише десятки українських громадян, які сидять по російським буцегарням, но і по суті персоніфікує собою саму Украіну, за яку вчепилося ботоксне Хуйло, не бажаючи змиритися, шо Україна для Москви вже окончатєльно відрізаний ломоть.

Дуже добре, що справу Наді ведуть хороші і розумні адвокати. Головна їхня заслуга в тому, що вони послідовно надають цій справі максимально публічний характер, постійно повідомляючи про нові деталі, які дозволяють нам стежити за подіями і підтримувати потрібний градус уваги мірового сообщества.

Крім того, по своєму інтелектуальному рівню адвокати на п'ятнадцять голів вище слєдоватєлєй Бастиркіна і всіх басманних суддів разом узятих. Дід із захопленням сприйняв вчорашню перемогу одного з адвокатів Наді Ільї Новікова в фінальній грі "Что? Где? Когда?", в ході якої Новіков продемонстрував таку блискучу форму, що у випадку відкритого і чесного процесу один Ілья способен розмазать усую оту слєдственну публіку по стєнке без усяких шансів на реванш. Дід щиро вітає Ілью з яскравою перемогою і бажає йому таких же успіхів у ділі захисту Наді та і в подальшій його професійній кар'єрі.

Решта адвокатів, а іменно Марк Фейгін і Ніколай Полозов в професійності Ільї не уступають, тому з цього боку дід за Надю спокійний.

Сама Надя зараз вже два тижні тримає голодовку, хоча всі навколо, в тому числі адвокати, намагаються ії від голодування відмовити. Бо треба берегти сили - попереду ще багато боїв.

Якщо хтось із вас хоче морально підтримати Надю, можна надсилати їй листи і новорічні вітання за адресою: ФКУ СИЗО-6 УФСИН России по г. Москве

109387, г. Москва, ул. Шоссейная, д. 92, Савченко Надежде Викторовне

І нехай служби СІЗО ошаліють від кількості небайдужих громадян, які вважають Надю своєю рідною людиною. Дід тоже піде зараз на пошту, пошле Наді вітання. І всіх запрошує це зробити.

Но дід не може бути спокійним за Надю, пока в неї вчепилося Хуйло, знамените своєю тупою впертістю. Тут нам нада прістальнєє взглянуть на лічность Хуйла, хотя це і протівно. Надіваєм резінові рукавиці, берем оте плюгаве чмо за жабри і брезгліво наводим на нього лорнєт.

Ми ясно бачим, що у Хуйла, помимо разних психічних завіхреній, є одна особенность, на яку мало обращають вніманіє. А дід обращає і каже таке - Хуйло сприймає світ статичним. Він іскреннє щитає, шо яким був світ тисячі років тому, якими були люди й політика в Х, ХVII, і тим паче в ХІХ століттях, так вони незмінно існують і зараз. Тим паче він не розуміє, які тектонічні зміни відбулися протягом одного лише 2014 року. Помимо своєї волі він виступив каталізатором цих змін, но щиро не розуміє і цього. Тому іскреннє думає, шо ситуація під контролем, варто йому лише змінити риторику і все вернеться в прежній стан.

Хуйло іскреннє убіждьон, шо Америка всігда була і залишалася врагом Россії. Хотя після 1991 року американцям, откровенно говоря, було начхать на Росію і вони були совершенно не проти, щоб Росія жила собі і процвітала, желатєльно становлясь зрозумілою їм, то єсть демократичною. Но зараз фобіі Хуйла справдилися. Америка дійсно стала врагом путінської Росії, але лише завдяки унікально ідіотській політиці самого Хуйла.

Хуйло так же свято убіждьон, шо Європа - васальна територія для Америки і держиться Америки лише тому, шо американці в свойо врем'я поработили європейькі країни Планом Маршалла, а січас контролюють її лідєров економічними і фінансовими ричагами. І єслі перекупить європейських лідєров, запропонувати їм болєє щедру фінансову винагороду, то Європа послушно ляже під Росію. То єсть, Зуйло іскреннє полягає, шо все на світі, в тому числі Європу можна купить, вопрос лише в ціні. Отсюда такі дорогостоящі покупки Хуйла, як Шрьодер, Берлусконі, Орбан і ще десятки подобних фігур. Отсюда і економічно безглузді енергетичні проекти, для реалізації яких роздавалися баснословні хабарі. При тому Хуйло ніколи не брав у розрахунок такий чинник, як активна частина суспільства, ілі, як ми кажемо - небайдужі громадяни. Хуйло іскреннє не поважає простих людей, ні своїх, ні заграничних і вважає їх толпою тупих хом'ячків, якими можна маніпулірувать при помощі пропаганди. А от еліти нада скупать оптом і вроздріб і тагда ти цар-амператор.

Руководствуясь цим поніманієм, Хуйло багато років послєдоватєльно скуповуав еліти країн Європи та всіх постсовецьких республік і нада сказать - небезуспешно. В случаї України це проявлялося особенно ярко. Коли Янукович начав демонструвати реальну готовність підписати Угоду про асоціацію, Хуйло насупив брови і больно смикнув Януковича за яйця. Трусішка Янукович взвізгнув від болі і отступив. А оправдовуючись у Вільнюсі перед нєдоумевающей Меркель жалівся на Хуйла: ви мене оставили одного, сам на сам з Путіним, от я і винуждєн мінять курс. При чому дід впевнений, шо в той момент Яник жалівся іскреннє, а Меркель так же іскреннє нєдоумевала.

Коли ж виник настоящий Майдан, Хуйло сразу і нємедлєнно рішив, шо це вражеські дєйствія Америки, яка вставляє йому палки в кольоса. Тому потребував від Яника роздавить Майдан силою і без жалю.сам же Хуйло протест на Болотній площі розігнав, кого нада посадив і всьо пучком. Яник, будучи закоренєлим трусом і тєрпілою, відімо дійсно не хотів сначала крові, надіючись, шо все розсосеться само собою. Тому проводив врем'я в запоях і в молитвах. Врем'я от времені предпрінімая по требованію Хуйла нєкоторі силові акції. Після кожної з яких Майдан чогось не розходився, а ставав ще більшим, а його вимоги радикальнішими.

Ця обставина ніяк не враховувалася Хуйлом, но коли дійшло до боїв на Груші, Хуйло дав першу слабинку і розрішив Янику йти на переговори з реєстровою опозицією, соглашаясь на якіто початкові вимоги Майдану. 21 лютого оті договорьонності підписали і скріпили подписями міністрів іностранних дєл Німеччини і Польщі, в присутствії представника Хуйла Вови Лукіна, який, однако, іспугався і нічого підписувать не став. Но Майдану на той час цього вже було мало. Якби лютневі домовленості, на які так любить посилатися Хуйло, були підписані на почтаку грудня, то, вірогідно, Майдан би й розійшовся. Люди б плюнули й сказали: харашо, ще рік Яника потерпимо, но, ні секунди більше. Але в лютому, після трьох місяців на морозі включно з місяцем боїв на Груші і після перших жертв, ціна питання вже зросла в геометричній прогресії.

Справедливості для нада сказати, що цього не розумів не лише Хуйло, но і європейські лідери, американці, а разом з ними і наша реєстрова опозиція. Возможно тому, що і Яценюк, і Порох, і решта дєятєлєй бачили Майдан лише зі сцени. І жоден з них не провів ніч коло бочки з вогнем, слухаючи, що кажуть люди. От січас вони в нас при владі, но продовжує демонструвати якуто незбагненно патологічну нездатність відчувати свій народ. Но про них пізніше, дід ще висловиться нащот нашої власті. Мало не покажеться.

Так ось, коли розлючений Майдан нарешті не витримав і послав усю оту реєстрову братію подальше і пригрозив штурмом, нєрвішки в труса Януковича здали, він втік, паралельно вбивши більше сотні людей. Одновременно здали нєрвішки в Хуйла. Находясь в ейфорії після тріумфальної олімпіади в Сочі, і откровенно охренєвая від собитій в Києві, Хуйло рішив вступить в битву самолічно. І для начала предприняв емоційне та стратегічно дуже глупе рішення анексувати Крим. Будучи абсолютно переконаним, шо світ статичний і зреагує так, як реагував у 2008 році на Южну Осетію та Абхазію. Хуйло іскреннє не розумів і не розуміє до цих пір, шо світ увесь цей час накопичував роздратованість його дєйствіями і Україна стала для мірових лідерів тою краплею, яка переповнила чашу їхнього терпіння. Тому послє нєкоторих нєуклюжих і безуспешних попиток вразумить Хуйла було прийнято стратегічне рішення - на цей раз не прощати, а бити. Но бити осторожно, шоб пацієнт не слєтєл з катушок і не начав нажимати на всякі красні кнопки. Таким образом, дєйствія Хуйла по анексіі Криму ми охарактеризуємо словами: "Дурак увидел шах".

Окрильонний тактичним успехом в Криму і не понімаючи ще в шо воно вляпалося, Хуйло рішило піти дальше і дає добро на проект Новоросія і "русская весна". І тут начинаються перші пробуксовки. Українці, виснажені трудною перемогою на Майдані, отримавши підлий і неожиданний удар в спину від казалось би раньше дружної Росії, сначала отетеріли, а потім зціпивши зуби стали до новоі боротьби. В дуже несприятливих умовах, коли Росія сільна, как нікогда, а Україна слаба, как нікогда. Розуміючи, що Армії по суті нема, загони самооборони двинулися на схід, щоб дати відсіч ворогові. Хуйло не був готовий до масштабної війни і ізначально не збирався її починати. Розрахунок Хуйла був на те, що статична Україна, яка в його розумінні не змінилася з ХІХ століття і до цих пір залишається Малоросією, тут же спокійно і радісно присягне московському царю. Варто лише повісити над адмінбудинками триколор.

Максимум, шо могло бути, як щитав Хуйло, бандерівська Галичина поєрепениться. Ну і хрен з нею, думало Хуйло, нехай поляки бавляться з тою Галичиною. А з Закарпаттям мадяри нехай бавляться. Хуйло був даже готовий поділитися частинами України з Варшавою, Будапештом і, возможно даже з Бухарестом. А за передачу нових земель збирався потребувать у них множество мелких услуг. Які б лягали в план роздроблення і поступового повернення Східної Європи в зону свого впливу. Якби це відбувалося у ХІХ, або навіть в першій половині ХХ століття, то такий план вполнє міг би сработать. Но Хуйло щиро не понімає, що світ не статичний, а знаходиться в постійному розвитку. Тому до цих пір щиро думає, що полякам і румунам взяти собі по куску українського пирога запретила Америка.

А дальше все пошло совсєм не так, як планірував Хуйло. Сначала "русская весна" позорно здулася і вся територія "Новососії", після півроку титанічних усілій та при прямій воєнній підтримці, утвердилася лише в кількох районах Донецької і Луганськоі областей. Дід уверен, шо коли Хуйлу показували в Кремлі карту контроліруємих територій, його ізумлєнію не було меж - как же так? Він іскреннє полагав, шо хотя би російськомовні території тут же піднімуть триколори. А тут ще й оклигала та начала набирати силу Українська Армія, яка дуже скоро стала здатна повністю очистити захоплені сіпаратістами території. Хуйлу прийшлося посилати інструкторов, диверсантов, нарощувати поставки оружія, в тому числі важкого і бронетехніки, а также ракет "земля - воздух". Отлічніки боєвой і політічеськой подготовки з Курська збивають Буком малазійський боїнг, світ приходить в крайню степінь обурення, перепугане Хуйло сразу звонить з оправданіями Обамі і записує нервову ночну заяву, демонструючи на кому шапка горить.

Світ нєгодує, но на пряму воєнну помощ Україні не зважується. Шоб не спровоцірувать нєвменяємого Хуйла на одкриту воєнну інтервенцію. Іменно поетому дєвушка Саманта Пауерс під час ізвесного засідання СБ ООН витягла із своєї дамської сумочки не спутнікові фотографії, які б припечатали Хуйла і заставили б Запад дєйствувать дуже радикально, виводячи світ у зону ризику термоядерної війни. Нє, Саманта достала з сумочки салатовий блокнотік, зазираючи в який нещадно троллила клоуна Чуркіна. Дід тоді понімающе хмикнув і написав - значить прийнято рішення іграти з Хуйлом в длінну.

Хотя, єслі ви помітили, американці через голландів і другі краіни врем'я от времені шантажують Хуйла угрозами представити фотодокументи. І Хуйло одразу, хотя би для виду, вгамовується. Так шо його постійно нєжно і акуратно держать на гачкові і ніхто йому збиття боїнга прощать не намерен.

Зато після Боїнга США і ЄС швидко і синхронно оголосили санкції третього рівня, в тому числі секторальні. Одновременно нафтоаферісти получили окончатєльні прикази валить ціну на нафту. Также мірове сообщество дало добро українській воєнщині на зверства проти бандітов з ДНР і ЛНР і стидліво відвернулося, дозволяючи нашій Армії наводити образцовий конституційний порядок. Армія нємедлєнно починає нові успішні операції по звільненню східних територій і роботи оставалося на два-три тижні.

Дід тоді ще казав, шо єслі Надю випустять, значить Хуйло дотумкав, шо справа безнадьожна, нада слівать Новососію. Єслі би Хуйло було умне, йому нада було би сразу остановиться і принять участь в восстановлєнії тєроіторіальной целосності Украіни. Тоді його сітуація була би зараз набагато краща, а для хунти все б усложнилося неймовірно. Бо світ би постєпенно остив, не поспішав би допомагати Україні, натомість зняв би часть самих болючих санкцій і занявся своїми ділами. А ми би січас обсуждали поведінку у ВРУ народних діпутатов України Бабая і Мотороли.

Но Хуйло оказалося на редкость неумне, значення секторальних санкцій тоді не поняло, і рішило спасать Новососію хотя би в тих предєлах, які удалось захватить. Вводяться регулярні війська, случається Іловайськ, після чого хунта винуждєнно йде на переговори в Мінську.

Хуйло, при всій своїй тупості, тоді вже поняло, шо після боїнга вбить клин між США і ЄС не получиться. Однако, продовжив дєйствія по розшатуванню самого ЄС. Сначала продовжуючи спокушати територіальними надбаннями Польщу і Угорщину, а также смикаючи країни учасниці Южного потока. Обидва геніальні плани дєдушки Хуйла накрилися, однако, половим органом бабушки.

Бо прояки і, шо діда особенно ізумило, румуни, проявили мудре і долекоглядне розуміння собитій. Забикував по суті один Орбан, но там справа скоріше за все в грошах, якими Хуйло нафарширував Орбана, як гуску. Кроме того, Орбан фактично проводить в Угорщині ту ж націоналістичну лінію, як і Хуйло в Росії і тоже нє прочь був поживитися за рахунок України. Тому сразу після Криму відвідав Берегово в Закарпатті, зробив там якіто заяви про необхідність політичної автономії для угорців, пренєбрежітєльно ігноруючи офіційний Київ. Получив, однако, втик, і виправився, прилетівши в Київ на інавгурацію Пороха.

В дальнєйшем, однако, Орбан продовжив вставляти нам і Європі палки в кольоса із реверсом газу, а также пердпрінімав показатєльні усілія по будівництву угорської ділянки Южного потока. В общем, вів себе безобразно, за що отримав від США і ЄС сєрію не дуже заметних, но очінь болєзнєнних ударов під дих, по печені і в пах. І вроді пока затих, скрючившись від болю і стараясь сильно не отсвечувать. Шоб не огрести по новій. А тут іще й молодь в Будапешті піднялася на акції протесту, укріпляя Хуйла в думці, шо всі революції плануються і осуществляються Вашингтонським обкомом.

Як митпомнимо, після Іловайська хунта винуждєнно пішла на подковйорні переговори в форматі Мінськ-1, хотя переговорна позиція була із рук вон погана. Но могла бути й хужа, учитуючи, зокрема, нависшу над Маріуполєм угрозу і перспективу дальнєйшої інтервенції. Но хунті сильно повезло, шо среді учасников договрряка оказався містер Мудачук - знаменитий тим, шо всігда епічно просирає любу справу, за яку береться. Послє Мінська-1, Порох, под істошні воплі большинства панікйорів і істєрічок, нємедлєнно кинувся виконувати свою часть договорьонностєй. Порох тоді брутально продавив через ВРУ обумовлені в Мінську закони про особий статус і про амністію, ткнув їх під ніс Хуйлу і потребував від Хуйла виконання його часті пакетних домовленостей. Хуйло в жізні своїй з такою наглостью не стикався і тут же начав називать Пороха уважаємим Петром Алєксєєвічем.

Но уважаємий Пйотр Алексєєвич оказався ще більш цинічною скотиною, чим ожидали согражданє і чим розраховувало Хуйло. Закони-то він продавив, а один - про особий статус - даже підписав чуть лі не в присутсвіі самого Хуйла, коли вони там в Мілані договарювалися по газу. Хуйло тоді настільки охренєл від уступчивості хунти, шо наївно купився на тупий розводняк уважаємого Петра Алєксєєвича. Який на самом дєлє нічого не собирався виконувать, а просто виграв врем'я для проведення парламентських виборів і для остаточної легітимізації державної влади. Новоізбрана ВРУ - той іще паноптікум, канєшно. Но Моторола з Бабаєм в Комітеті ВРУ з питань оборони слава богу не засідають. Хотя, було б прикольно.

Одновременно підступна хунта продовжила укріплювати Армію і готувати її до зими. Єстєственно, під істошні воплі воспальонних патріотізмом фейсбучних радікалов, які в жизні своїй ні одного рожка не зарядили, но хором требували прямо січас і нємедлєнно наступать любой ценой. В общем, худо-бедно, но ЗСУ начала получать нову техніку, зброю і боєприпаси в промишлєнних масштабах, окопалася на своїх позиціях і перевдяглася в зимову форму одєжди.

Та свято дотримується режиму строжайшого припинення вогню. А чого в Росію єжеднєвно йдуть гроби? Того ніхто не зна. Ми точно ні при чом

Хуйло сильно обідилося і попробувало було нагнуть Пороха, проведя ізвесні псевдовибори 2 листопада, но по суті попав разом із сіпаратістами в першу ж ловушку, яку їм влаштувала хунта. Порох не скривая удовлєтворенія демонтративно і під аплотдісменти мірового сообщества розорвав уже ненужний Закон про особий статус і тяжко вздохнувши отключив ДНР-ЛНР від фінансіруванія. Хуйло в Москві бісився і казився, клянучи скатіну отаку уважаємого Петра Алєксєєвича і мічтав, як він сдєлає Пороха, коли нагне через коліно його хазяїна Обаму.

З етой целью, Хуйло решітєльно полєтєло в Австралію, в Брісбен, ожидая, шо Обама стидліво потупів взгляд попросить Хуйла подсобить з Іраном і Сирією. І ужо тагда Хуйло, так уж і буть, простить Обаму. Но строго так скаже йому, шо Україна - зона прівілєгірованних інтєресов Россії і всьо такоє.

В Брісбені, однако, Хуйло подвергся цинічному і груповому осмеянію, Обама почемуто не став просить у Хуйла пробачення, а наоборот - ржав, як кінь, скоса поглядаючи на недоумевающего Хуйла. В Австралії нєрвішки в Хуйла в очередний раз здали і він позорно втік додому не дожидаясь десєрта. В самольоті з Хуйлом случився приступ депрессїї, под руку трапився Лавров, який і вигріб по полной. Тому послє повернення в Москву печальна лошадь Лавров дала прес-конференцію, длінно і путанно оправдовуючись перед Хуйлом, шо він хароший, дєлає все, шо може, но вот "наши западные партнеры и коллеги" кончені сволочі і падлюки.

Многі тітуловані спостерігачі прогнозірували, шо от після Брісбена Хуйло рассвірепеєт і як начне інтервенцію с танкамі і самольотами, то нікому мало не покажеться. В фесйсбуці началася очередна массірована істєрія, панікйорство і всьо такоє. Дід совершенно не титулований, а простий собі сільський наблюдатєль, тоді чуть лі нє єдінственний утверждав, шо ніякої інтервенції не буде. Бо Хуйлуша - парень іного замеса. Тепер, казав дід, в Киів понесуться тайні емісари, шоб заставить хунту піти на переговори Мінськ-2. Вопрос для діда тоді стояв, чи буде предварітєльне воєнне давлєніє. Дід склонявся до мислі, шо не буде. Бо вже був укладений газовий пакет, пошли поставки газа, кроме того заработали нарешті санкції, ну і нєфть на це врем'я вже существенно помолодшала. Началися процеси, характер яких више поніманія Хуйла. А це всігда харашо, коли враг губиться в догадках. Він начинає бояться і решітжльность його кудато улєтучіваєтся.

Начинать інтервенцію ілі даже просто масштабно бряцать оружієм в цих умовах Хуйлу було вже геть несподручно. Максимум, чим він тоді виказав своє раздраженіє - заставив свої самольотіки і корабліки літати й плавати там, де не положено. Визвавжи вообще вже нікому не нужне дополнітєльне раздраженіє Запада.

Но каша ж заварена, її нада жрать. А Хуйло сам жрать її не хоче. То Хуйлу нада було заставить уважаємого Петра Алєксєєвича сожрать хоть пару порцій тої каші. Но уважаємий Пйотр Алєксєєвіч сработал на упреждєніє і не дожидаясь Іловайська-2, сам начав на всіх углах призивать до переговоров. В общем, у сложившійся після Брісбена ситуації легко прогнозірувалося повернення в режим привичних Хуйлу подковйорних договорняков у форматі Мінськ-2. Шо, собственно, ми січас і наблюдаєм.

Там всі переговори проходять в режимі суперсекретності і це явний признак, шо Хуйло лічно курірує проісходяще. Шоб бува Мудачук оп'ять якихось голів не напропускав. Одна з інтриг Мінська-2, наскільки ми можем понять - чи купувати Україні у ДНР-ЛНР вугілля. Січас у діда полетять тапки возмущонних граждан, но дід сміливо скаже таке - а я би купував. Но з прицелом, шоб фінансово контролірувать оту публіку, яка січас там заправляє ділами. Прикормить, купить їх з потрохами і даже завербувать ключові фігури ДНР і ЛНР тоже вполнє собі способ ведення нав'язаноі нам гібридної війни.

Січас, в сложившійся по суті патовій ситуації Хуйло колєблєтся і винуждєнно дємонстрірує частічну вменяємость і даже нєкоторе міролюбіє: вчора состоявся обмен плєнними, хотя і не повний, та началися якіто разговорчики про совмесне патруліруваніє кордону. А печальна лошадь Лавров сменіл пластінку і упражняється в проісзношенії словосочетанія "братскій украінскій народ". Но озброєні стрункими й логічними законами сільської аналітіки, ми прекрасно понімаємо, що все це предпрінімається Хуйлом лише для отвода глаз. Ні про яку відмову від своїх планів Хуйло даже не думає і просто міняє тактику.

Січас Хуйло сам пока не знає, шо предпрінять і нуждається в передишці. Год для нього був трудний, устал бедняга. А ще ж нада навести порядок у фінансових ділах, укріпити політічеський режим, зажать гайки всяким ліберастам і всьо такоє. Вчора Хуйло, кстаті, вже виділило 1 трильйон рублів на спасєніє банковського сектора, шо тоже підтверждує цю дідову гіпотєзу. Также, нє ісключено, шо Хуйло розраховує надурить Запад і вийти хотя би з-під часті санкцій. ЄС же обіщало навесні переглянути свої санкції, от Хуйло наверняка думає січас як би розрулить вопроси хотя би з Європою.

Економічна ситуація в Росії критично сложна. Це не значить, шо вона вже завтра рухне. Нєкоторий прочності наклплено і дід думає, шо года на два при розумному розходуванню його би мало вистачити. Но Зуйло і розумне розходування - понятія несовместімі. Тому многі експерти прогнозують начало економічних свістоплясок вже в наступному році. Наблюдаєм.

Но іллюзій ні в кого буть не должно - находящийся в плєну ідєй "русского міра" Хуйло від свого світогляду і від своїх планів не відмовився і відмовиться не в состоянії. Значить, визід один - світу нада відмовиться від Хуйла. Смердить сильно.

Це чітко понімає Запад, значить вірогідність відміни санкцій дуже невисока. І на серйозні уступки Хуйлу йти ніхто з них всерйоз не збирається. З ним просто граються, стежачи, шоб воно не лізло рученятами до ядєрної кнопки. Весною ж, Хуйло окончатєльно допетрає, шо коварний Запад не збирається рятувати його економіку, а Україна чогось не собирається розвалюватися на шматки, отопітєльний сезон закінчився і газовий шантаж більше нєефектівен.

От тоді більшість аналітіків щитає, шо Хуйло предпрімет нові агресивні дії проти Украіни. Це той случай, коли дід з аналітіками хоть і частічно, но соглашається і тоже щитає, шо вірогідність нового відкритого збройного конфлікту наступної весни существенно зросте. Хотя совершенно непонятно, шо Хуйло собирається добиться в случаї, єслі піде на авантюру з воєнним вторгненням. Стратегічного перелому в боротьбі з Западом він точно не доб'ється, даже єслі би йому вдалося окупувати всю Україну. Шо само по собі нереально. А смикатися ради мелких тактичних успіхів і при цьому підставлятися під все більш ощутімі удари світового співтовариства - це нада буть конченим і тупим Хуйлом. Хотя, собственнот таким оте Хуйло і являється, тому ми вже нічому не дивуватимемося.

Нездатність Хуйла враховувати діалектичний характер плину Історіі призводить до ситуації, коли він іскреннє полагає, шо завжди може повернутися до ізначальної точки. Але ж поїзд не стоїть, а їде, проходячи станції: "Обеспокоенная" - "Осуждающая" - "Санкционная" - "Нефтеобвальная" - "Рубльово-обесценєнная" - "Финансово-кризисная" - "Экономико-коллапсная". Хуйло постійно пропускає ці станції, хотя Запад настоятєльно йому рекомендує не дуріти і вийти вже нарешті. Хуйло впирається і щоразу лунає нейтрально-холодний голос Історії: "Обережно, двері зачиняються. Наступна станція "Санкционно-секторальная". Зараз поїзд Хуйла вже несеться на перегоні між станціями "Рубльово-обесцененная" і "Фінансово-кризисная". Хуйло цього не понімає і виходити не желає. Тому поїзд і далі продовжить свій рух. Аж до конєчної для Хуйла станції. Як вона називатиметтся, "Дворцово-переворотная" ілі "Станія імені Моамара Каддафі", ми пока не знаємо, но розвилок на тому путі нема. Зупинити поїзд Хуйло тоже не в состоянії. Хотя би тому, що іскреннє убіждьон - поїзд стоїть, не рухається, а значить він всігда зможе вийти на перрон і, заплативши нєбольшой взнос, занять своє місце в ресторані "Большая Восьмьорка". А ето большоє заблуждєніє.

Недалеко від Хуйла втекла і дєйствующа київська хунта, в дєвічестве "реєстрова опозиція". Дід сразу прогнозує хунті дуже трудний 2015 год. Преждє за все тому, що вони майже так само, як і Хуйло, не відчувають ходу Історії і думають, що країною можна керувати, як колись Ющенко, тільки, возможно, не повторюючи нєкоторі його ошибки. Тобто, тіпа можна продовжувати робити те, що і всігда, лише іногда імітуючи увагу до строгих поглядів небайдужих громадян. Ну-ну, побачим.

Сама трудна ситуація буде нєсомнєнно в нашого общого любімца Сєні. Хотя сам він наверняка впевнений, шо в нього всьо харашо, как нікагда. Но діло в том, шо у Сєні є дуже серйозний і сильний враг. Звати того врага - Арсеній Петрович Яценюк. Да, наш Сєня - самий главний свій враг і іменно тому, що він неймовірно себе любить, цінує та поважає. Можна сказать, шо Сєня вообще нікого так не любить, не цінує й не поважає, як сам себе. Самозакохані люди завжди оточені тучею врагов і нєдоброжелатєлєй. Ну не подобається людям, коли хтось слішком себе несе. Тому наступного року Сєня скоріше за все стане удобною мішенню для серії ударов потрясающей сили. Бити будуть по Сені як по покровителю разнообразних корупціонних схем, яких звичайно вистачає. І даже Порох буде ні при чом, но і спасать Сєню м'яко кажучи не спішитиме. Таким образом, дід нічуть не здивується, єслі Сеня впаде жертвой мощних корупціонних скандалов. Які рікошетом вдярять по множеству політіков разной величини. А даже єслі і не впаде - репутація його буде страшно підмочена. І єсть за шо. А казалось би шо проще - ліквідуй корупціонні схеми, чесно і порядно работай і буде тобі повага від небайдужих громадян. Но Сєня і на Майдані мнєнія небайдужих громадян в упор не чув. І січас тим паче не чує.

Єслі уважаємий Пйотр Алєксєєвич раптом думає, шо проблєми Сєні його не коснуться, то це тоже велика ошибка. Дідові, як і подавляющому большинству небайдужих громадян, откровенно начхать на отношенія між Порохом, Сєньою і рештою облєчонних властью дєятєлєй. Діло в тому, шо народ в упор не бачить, щоб хтось із них всерйоз боровся з корупцією. А значить, логічно предположить, шо власть корупцію покриває. Ну шо ж, народу нашому викидать всяких дєятєлєй на смітник Історії нє впервой. І якщо й наступного року Порох, Сєня, та решта реєстрових старшин не зуміють продємонстрірувать впечатляющі результати боротьби з корупцією, то дід за їхнє політичне долгожітєльство не поручиться. Був кагда то очінь здоровий і красівий такий дєятєль. Звали його, кажеться, Павлом Івановичем Лазаренко. Но хто зараз помнить Павла Івановича?

В обшем, наша власть тоже, к сожалєнію, упорно не бачить мелькающі перед носом станції, думаючи, шо поїзд Історії стоіть на місці. І не чують настійливих призивів: "Обережно, двері зачиняються. Наступна станція...".

Ну і єслі хтось думає, шо в случаї, єслі теперішні політіки полетять у смітники Історїї, то від цього настане гаплик всій Україні, то це ще більша ошибка. З Україною все буде харашо. От іменно зараз дід за Украіну спокійний, як ніколи.

А Пороху, Сєні і решті граждан при власті, дід би рекомендував все таки поближе буть до людей. Відчути настрої, бажання і очікування. А также не стісняйтеся детально докладувать людям, шо ви намерені робити сьогодні, завтра і післязавтра. Прислухайтеся до критики і враховуйте толкові побажання, сучі ви діти. Унічтожте в наступному році корупцію, це не так сложно. І все у вас тоже буде харашо. І возможно колись про вас в підручнику історії напишуть хароші слова. А не те, шо писатимуть про Ющенка і тим паче про Януковича.

Ну а ми зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаєм кулаки за Надю, допомагаємо Армії і читаєм repka.club.

Та слєдім, шоб віздє парядок був! А не те, шо січас.