Наше суспільство з готовністю кидається захищати чужі інтереси, але не здатне захистити власні. Цю рису майстерно використовують різні рошени, нав'язуючи корисні для себе міфи. Один з них - захист чужої кишені, який з подачі медія в нас більше відомий як захист українського  виробника. Візьмемо будь-який приклад. 

Долар зріс вдвічі. За ним здорожчали імпортні товари. Наприклад сир. Що робить український виробник сиру, структура собівартості якого практично не змінилася за винятком бензину? 

Може він залишив стару ціну на свою продукцію, щоб виграти конкуренцію в закордонних конкурентів? Ні.

Може за рахунок вдвічі піднятих цін він більше платить селянам за їх продукцію? Ні.

Може за рахунок вдвічі піднятих цін він збільшив зарплати своїм працівникам? Ні.

Може за рахунок вдвічі піднятих цін він став більше платити податків державі? Ні.

Може за рахунок вдвічі піднятих цін він покращив якість своєї продукції? Ні.

А що він зробив? Він купив собі більшого і новішого неукраїнського джипа, більший і новіший неукраїнський смартфон, планшет та комп'ютер і поїхав відпочивати на неукраїнський курорт. Ага, мало не забув, ще він забашляв українському так званому журналісту, щоб той розповідав про важливість підтримки українського товаровиробника, який поки що не готовий до імплементації угоди про асоціацію з ЄС. А тепер судіть самі чи не ідіотом є той, хто підтримує українського товаровиробника і радіє з приводу відкладення угоди про асоціацію?