Сьогодні міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина чекає важка розмова з шахтарями. Гірники України взяли в облогу будівлю уряду. Майже півтори тисячі людей скандують: "Ганьба! Демчишин – виходь!". Натовп звертається до Яценюка з проханням допомогти.

Голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець каже, що найголовнішою претензією до уряду є те, що держава фінансує закупівлю вугілля з інших країн – з Росії і, навіть – з окупованих територій Донбасу, але не розраховується за вже відвантажене українське вугілля. Голова профспілки порівнює вартість імпортного та вітчизняного вугілля: закупівля в Росії тони "чорного золота" коштує 2000 гривень (враховуючи податки), вугілля з українських шахт "беруть за 850 і не розраховуються". Волинець також розповідає, що на звільнених від терористів територіях до шахт не подають вантажні вагони, хоча таких проблем не має компанія сина Віктора Януковича, яка продовжує свій бізнес в Україні. Тому гірники пікетують Кабінет міністрів України. Основна вимога мітингувальників – повернути шахтарям підтримку з боку держави та знайти професійного керівника для галузі. Окрім вже традиційних проблем шахтарів (зарплати і дотації) є ще одна, і можливо, набагато більш важлива.

Після рімейка газової угоди 2007 року – підписання Україною кабального договору з Росією на постачання електроенергії – міністерство планує позбавитись вітчизняних шахт- третину продадуть, а решту закриють або законсервують. Схоже, профспілки збираються піднімати цю проблему і вимагати розірвання договору по імпорту. Справді, можна називати ситуацію в енергетиці критичною, але це не дає права купувати у країни-агресора електроенергію за завищеною ціною і при цьому не розраховуватися зі своєю тепловою генерацією, яка, за браком коштів не може платити шахтарям за вугілля.

Гуркіта шахтарських касок Київ не чув вже років десять. Чи вдасться міністрові знайти вихід і досягнути компромісу з профспілками? Дуже сумніваюся. Очевидно, що ресурсів на підтримку галузі в бюджеті немає, а відмовлятися від імпорту електроенергії, зважаючи на ризик відновлення віялових відключень, ніхто не стане. А значить, є великий ризик, що протистояння по лінії профспілки – Міненерговугілля, буде лише посилюватись.

Вихід з ситуації? Не чекати, доки вибухне, і шахтарі почнуть палити під Кабміном шини. Треба швидко приймати раціональні рішення і підтримати власну індустрію, а не фінансувати закордонну. Тим більше, економіку країни-агресора. Та й про імпортне вугілля, яке не горить на наших ТЕС, ми теж вже чули.