На своём блоге Леся Оробец задаёт несколько вопросов министру образования Дмитрию Табачнику к годовщине пребывания на должности. Врядли на них будет получен ответ.

11 березня мине рік від призначення керівником освітнього відомства Дмитра Табачника, але ще раніше народні депутати виявили бажання поставити міністру низку запитань «живцем» у ВР.

З огляду на деякі нюанси парламентського протоколу, не тішу себе ілюзіями, що п’ятницю вдасться озвучити всі запитання, які міністру варто було б поставити. Але на блозі виставлю – раптом комусь із журналістів вдасться загнати високопосадовця в глухий кут і поставити запитання, як то кажуть, «в тему»)

1. Навіщо міністр за два місяці до вступної кампанії 2010 р. форсовано змінив правила вступу, відновивши корупційні схеми зарахування до вузів? Для декого з абітурієнтів відновив допотопні вступні іспити й істотно збільшив для всіх вагу шкільного атестату – до 200 балів. А ще – попри заперечення прямого начальства в особі пана Азарова – на два тижні скоротив термін вступної компанії.

До хмар піднявся попит на шкільні журнали – особливо минулого і позаминулого років, аби намалювати вищий середній бал атестату. Зі школою, по суті, зіграли злий жарт, а найбільше постраждали учні більш принципових вчителів. У свою чергу, скорочення термінів вступної компанії «вилилося» в давки, черги, нерви літа 2010 року. «Крайнім» у підсумку виявився Ігор Лікарчук, який жодного стосунку до адміністрування вступу не мав за визначенням.

2. Чому Україна відмовилася від профільного навчання і поглибленого вивчення іноземних мов, передбаченого 12-річною системою освіти? До цього часу не можу збагнути, кому заважав вихід української шкільної освіти на міжнародний рівень? Невже випускники наших шкіл уже подолали традиційний розрив між їх академічними знаннями і вмінням їх застосувати на практиці? Навіщо було потрібно пускати «під ніж» уже готові підручники для 11 класу і кому було вигідно витрачати шалені державні кошти на підготовку і видрук нових «правильних» підручників?

3. Кому потрібно було впроваджувати примусову дошкільну освіту для 5-річок? Особливо, якщо зважити, що відповідних місць у державних установах досі нема, а саме примусове навчання дітей п’ятирічного віку суперечить українському законодавству. З одного боку, ст. 53 Конституції України встановлює обов’язковий характер винятково загальної освіти, а з іншого – конфліктує з положеннями ст. 36 Закону України «Про освіту», якою передбачене навчання дітей з 6-7-річного віку.

4. Чому в рік «освіти й інформаційного суспільства» освіта не фінансується відповідно прямої вимоги статті 61 Закону України «Про освіту», що гарантує забезпечення державою асигнувань на освіту в обсязі, не меншому 10% національного доходу? Чому фінансування освіти й науки зменшено в 2011 році на 1,5 млрд. гривень – на тлі збільшення видатків на потреби МВС на 1,7 млрд. гривень? Чому наука в Україні досі фінансується на рівні чверті бюджету Єльського університету? Чому відтепер завдяки Табачнику ПТУ фінансуватимуть не з Держбюджету, а місцеві громади. Якщо знайдуть кошти…

5. Навіщо міністр лобіює відмову від існуючої системи фіксованої плати за навчання у вузах (дозвіл щорічної корекції розміру плати за навчання в проекті Табачника-Луцького) і легалізацію вступних іспитів (так званий, «бал ВНЗ»)? В умовах браку державних коштів такі новації лише загострять корупційні ризики і бажання ректорів латати бюджетні дірки вищої школи за рахунок студентських і батьківських кишень.

6. Навіщо міністр звільнив Ігоря Лікарчука? Чому ЗНО в нових правилах вступу знехтуване до ролі одного з факторів, який враховується при вступі? Провальні темпи і результати реєстрації для участі в ЗНО можна звичайно пояснити зменшенням на місяць цьогорічного терміну реєстрації. Але коріння проблеми, на жаль, криється в істотному зменшення ролі ЗНО (на тлі 200 балів за шкільний атестат, 20 балів за довузівську підготовку тощо) відповідно до нових умов вступу, а також у збільшенні випадків, за яких ЗНО можна замінити вступними іспитами. Зокрема, особам, що здобули загальну освіту до 2007 року, дозволено вступати за іспитами на стаціонар (раніше тільки на заочне відділення) – так само як і дозвіл вступникам, які здобули загальну освіту закордоном.

7. Коли Дмитро Табачник знайде «честь і совість» визнати особистий руйнівний вплив на ситуацію в галузі і піде у відставку? Хоча хтозна – може, саме ним він і мотивує власну діяльність?»