MENU

Суши, пицца и пиво помогают популяризировать украинский язык

451 1

Українофоби слушнозауважують: навіщо вчити українськумову, якщо у столиці без особливихпроблем ви отримаєте обслуговування узакладах харчування, побачите рекламута інші інформаційні матеріали переважноросійською? У відповідь активістиініціативи «Дріжджі» переконуютьадміністрації барів, кав'ярень, ресторанівпереходити на українську. 


У розмовах із захисникамиукраїнської мови дізнаєшся про ефективністратегічні проекти її популяризаціїяк на національному, так і на міжнародномурівнях. Розповідають про державнупрограму з промоції української книжкина батьківщині та експансії на зовнішніринки. Також - про створення культурнихцентрів при посольствах в інших країнах,проведення форумів, симпозіумів таолімпіад, видачу грантів для дослідників,збільшення виробництва кінопродукції,дитячі освітні програми тощо. А більштехнічно підковані українці пропонуютьстворювати якісні комп'ютерні ігри.


Але коли починаєшзастосовувати ці глобальні стратегіїна своєму особистому рівні, то усвідомлюєшсвою безпорадність. Адже не всі володіютьресурсами і корисними зв'язками, і некожен є автором шедеврів у літературіі кінематографі. Згодом приходитьпесимістичне розуміння потреби знайтиолігарха-патріота або чекати (ніби намесію) на правильного президента. Дотизалишається варіант ходити на акції ззахисту української мови, україномовногодубляжу - та бути своєрідним партизаному ворожому середовищі. 


Проте група однодумцівстворила інструмент, щоб розірвати цезамкнене коло. Громадська ініціативапід кодовою назвою «Дріжджі» ставитьсобі на меті популяризацію українськоїмови. Добровольці взяли на озброєннядіючий Закон «Про мови в УкраїнськійРСР», Закон України «Про захист правспоживачів»  та інші нормативно-правовіакти. Вони відвідують заклади харчування(кафе, бари, ресторани) і оцінюють,наскільки виконується мовне законодавство— мова обслуговування, меню, оголошеньі розрахункових документів.  


Нам помилково здається,що сфера обслуговування —  це дріб'язокна загальному тлі. А отже, треба, в першучергу, займатися дитячими садочками,школами і університетами. Але саме позакладам харчування люди оцінюютьрівень вживання мови, отже, визначаютьнеобхідність спілкування нею. 


Хлопці та дівчата почалисистемно відвідувати столичні кав'ярні,бари, ресторани. У разі виявленняпорушення, фіксували його у Книзівідгуків і пропозицій. Якщо з бокувласника або адміністрації не буложодної реакції (письмове повідомленняпро виправлення порушень), юрист«Дріжджів» допомагав скласти Заяву доУправління з питань захисту правспоживачів. Працівники державногооргану відвідували з перевіркою згаданийзаклад і у разі фіксації порушеньнакладали штраф. Через деякий часволонтери повторно відвідували порушника— моніторили, як просувається виховнаробота.


Завдяки цій нескладнійроботі вдалося встановити, що 75% столичнихзакладів харчування порушують мовнезаконодавство, отже, нехтують правамиспоживачів. Найпопулярнішим порушеннямвиявилось «мова обслуговування» - у 73%клієнтів вперто обслуговували іноземноюмовою. 


У відповідях на зауваженняволонтерів можна було знайти безліч«перлів» про причини русифікації сферигромадського харчування. Наприклад, вресторані «Май Тай» наступним чиномпояснили причини неналежного обслуговуванняукраїномовних клієнтів: «україно-російськадвомовність, що склалася історично, єважливим надбанням українського народу,потужним чинником консолідаціїбагатонаціонального українськогосуспільства». 


Мережа «Каффа» вигадалаінший аргумент: «Не прийняти на роботулюдину, яка не володіє українськоюмовою, ми не маємо права, згідно з трудовимзаконодавством України». І додавали,що не можуть порушувати права громадян,приймаючи на роботу тільки тих, хто знаєукраїнську мову. 


Подібні виправданнявикликають відвертий подив: ні в когоне виникає запитань, якщо компанія зміжнародною діяльністю не приймає нароботу претендента, який не володієіноземними мовами. А обов'язкове володінняукраїнською в Україні чомусь сприймаєтьсяяк порушення прав людини. У відповідьна скаргу добровольця в одному іззакладів пояснили: оскільки російськамова є офіційною мовою ОрганізаціїОб'єднаних Націй, обслуговуванняздійснюється саме нею. Активісти«Дріжджів» виявили багато подібнихнісенітниць.


Не дивлячись на увесьцей маразм і тотальне порушення правукраїномовних споживачів, діяльністьактивістів мала чималий успіх. Приповторній перевірці волонтери виявили,що 60% столичних закладів виправлялисяповністю або частково. А в отриманихвідповідях від адміністрацій  «Сушіманії»і «Муракамі» зазначалося про планизбільшити кількість україномовногоперсоналу. Заклади пообіцяли у майбутньому(при прийомі на роботу) звертати увагуна володіння українською мовою. Подібнийрезультат можна вважати локальнимуспіхом, бо в такий спосіб українськанабула більшої вартості — володіннянею стає конкурентною перевагою наринку праці. Принаймні, в одній галузі.


Зрозуміло, що останнізаконотворчі ініціативи вибиваютьюридичне підґрунтя для тиску нанедобросовісні заклади харчування абостворюють правову суперечливість. Заразадміністрації закладів харчуванняотримали правові підстави для неповагидо споживача. Однак, в кожного з нас єнабагато впливовіший важіль, котрийвпливатиме на політику кав'ярень іресторанів, — гривня. Треба про ньогозавжди нагадувати.


А «Дріжджі», хочетьсявірити, вигадають нові інструменти, щобмотивувати заклади харчування обслуговувати українців - українськоюмовою.


Микола МАЛУХА



Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини