Сьогодні тільки й чутно, що держава, з одного боку, має зменшити податковий тиск на бізнес і, одночасно, збільшити надходження до бюджету для виконання соціальних і інших зобов’язань перед власним народом та закордонними кредиторами. Нажаль, вирішити цю дилему поки не вдається ані політикам, ані економістам.

Декілька днів тому мені довелося поспілкуватися з розумною і фаховою людиною, яка ще минулого року прогнозувала те, що відбувається в економіці України зараз. Прогнози і зараз не втішні, але на пряме запитання: А що ж тоді робити?, я отримав відповідь, яку не почуєш на лекціях з макроекономіки: Держава має сказати людям – ми дозволяємо вам все, але тільки не вбивайте один одного і зробіть так, щоб на вулицях не було голодних.

Але на підставі якого закону чи розпорядження якої державної установи люди мають поважати один одного та піклуватися про ближніх? Тільки на підставі Божого Закону і Божого Слова! Божі Заповіді мають діяти, навіть тоді, коли людські правила не працюють.

До того ж, коли нам скрутно і надії на державу не багато, варто згадати, що грецьке слово «криза» перекладається як «суд». А Господь дає чіткий крітерій своєї милості і суворості під час Страшного Суду (останньої кризи): «…бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене. Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли? коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли? коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені».

То може саме такою має бути технологія гідного виходу і з тимчасової економічної кризи.

Можливо замість податків, від яких ми всі навчилися ухилятися і ефективність використання яких під дуже великим знаком питання, нам варто почати віддавати десятину Богові, якого ми маємо впізнати в нужденному ближньому.

Всього 10 % зароблених коштів до загальнонаціонального обігу добра та 10 % часу до загальнонаціонального обігу добрих справ.