Незабутній Ходжа Насреддін сказав крилаті слова «Від слова халва в роті солодше не стане». Та місцеві лідери «ДНР» того мабуть не чули і щедро роздають обіцянки.

Восени Захарченко твердо обіцяв, відповідаючи на запитання «Коли почнуть відновлювати зруйноване житло», що його вже відновлюють: «Там, де можливо, його вже відновлюють сьогодні». Правда, признався, що це робиться з допомогою рабської сили полонених. А от на 2015 рік він твердо пообіцяв початок масового будівництва.

Мабуть, щоб було що відновлювати та будувати, були знищені десятки сіл та міст Донеччини. А такі як Піски, Дебальцеве та Вуглегірськ і відновленню не підлягають. Щоправда, в Дебальцеві вже відновлено залізничний вузол російськими військами для перекидання боєприпасів та живої сили залізницею. А що при штурмі в підвалах вбито більш 500 мирних громадян – то нічого...

Я зробив зріз цін в деяких містах, де побували мої друзі. Мабуть, їх зростання викликане тим, що просто продукти стали ще смачнішими. Бо у населених пунктах «ДНР» різко зросли ціни на продовольчі товари. У магазинах Донецька і Макіївки полиці – напівпорожні, а ціни злетіли. Наприклад, в Макіївці пройшовся по магазинах. Шок: гречка – 38, цукор – 30, масло соняшникове – 40, масло вершкове – 32 гривні пачка, печінка куряча – 60, свинина – 90.

Хімії, засобів гігієни майже немає. В Донецьку так само: яйця – 24, російська зубна паста – 55, картопля – 10, капуста – 12. Ще Донецьк, ближче до центру: газ на заправці – 17, яйця – 25. Шокувала поява соку, мабуть, з гуманітарки. Так от, сік російський – по 38 гривень за 1 літр! Молоко 2,5% за літровий пакет – 15, сир від 110, варена ковбаса менше від 70 немає.

Донецьк, ринок залізничного вокзалу. Про ціни дізнався теж від знайомих: капуста – 13-14, яблука – 18-24, яловичина – 80-95, яйця – 22-24. Народу багато, в тому числі, «ополченців».

Ціни дуже підскочили, і це не тільки в Макіївці чи Донецьку, те ж саме (плюс-мінус) в інших містах Донбасу.

А взагалі, це сумне видовище, у великих містах України ціни в середньому в два рази нижче… Що пам'ятаю: гречка – 23, цукор – 13, яйця – 12 гривень, цукор – 15-17, свинина – 45-65, олія соняшникова – 27 гривень, картопля – 5-7 гривень. Це в Слов'янську.

Вибір є, в тому числі, й побутова хімія, нормальна ціна. Тим часом, якась «Гала» у Донецьку коштує вже близько 30 гривень! Все йде до духовного православного прання господарським милом. Прям як «діди», що воювали. Періть содою і сіллю. Максимально по столовій ложці на машину. Якщо є електрика, звісно. Як нема – замочуйте в соді. Полощіть з оцтом. Одним словом – назад в СРСР!

А ще будемо поліетиленові пакетики сушити на мотузочках, бо нові дорого купувати. Ностальгія!

Покійна баба з Костянтинівки казала, що після війни траву-«мильницю» садили: в руках треш, і вона як мило. Нею і мились. Раз вже до витоків, то до кінця! Ще можливе прання з використанням золи, а золи на Донбасі неміряно.

Врешті блокада Україною показала, хто кого годував 23 роки. На блокпості Курахове в «ДНР» і «ЛНР» не пустили 58 вантажівок з продуктами і побутовою хімією без документів. І це лише за один день!!!

Правда, керівники «ДНР» обіцяють завозити продукти з Росії. Та вже місяць лише обіцяють. Врешті, ці обіцянки, як і обіцянки запровадити «паспорти ДНР», ними й залишаться. Бо ж люба відмітка навіть в українському паспорті на території «ДНР» стає причиною відмови проїзду навіть в Росію. Росія не визнає жодного документа, виданого на території «ДНР». Та в підсумку Захарченко оптимістично заявляє: «Донецька народна республіка прийшла надовго».

Що ж, мабуть, до останнього її жителя.