Верховна Рада України 8 скликання, яка вже пройшла свої символічні 100 днів вже має свої системні характеристики. Минулий сесійний тиждень з 16 по 20 березня цілковито продемонстрував ці характеристики. Тому, аналізуючи роботу минулого пленарного тижня роботи ВРУ через призму виконання рекомендацій щодо пріоритетних законопроектів до розгляду від експертів Реанімаційного Пакету Реформ, зупинимося саме на цих характерних рисах роботи:

- Справді реформаторські кроки готуються довго, дискутуються до останнього, але врешті-решт таки приймаються. Гарним прикладом в цьому плані є реформа медіа-сфери, а саме створення Суспільного мовлення. Профільний законопроект 1357, поданий ще в грудні 2014 року, пройшов всю процедуру опрацювання, через перше читання, підготовку в комітеті до другого і, зрештою, обговорення в залі. Була група опонентів, на чолі з Миколою Томенком, який намагався, послуговуючись політичною риторикою (звинувачував ініціаторів в тому, що вони хочуть передати Суспільне мовлення під контроль уряду, хоч закон передбачає перевагу у Наглядовій раді для представників громадськості над представниками фракцій на одну людину, а урядових представників взагалі немає) переконати передати обласні державні телерадіокомпанії обласним радам (при цьому не запропонувавши коштів на їх розвиток і лише частково на утримання, як це відбувається зараз). Та все таки майже піврічна боротьба за адекватне, європейського рівня законодавче забезпечення Суспільного мовника завершилася перемогою громадських експертів групи Медіа реформи РПР, руху "Стоп Цензурі", організацій "Інститут Медіа Права", "Телекритика", "Центр.UA" та команди депутатів-співавторів Вікторії Сюмар, Ольги Червакової, Олександра Опанасенка, Сергія Висоцького та інших.

- Парламенту постійно доводиться виправляти помилки уряду, який в поспіху постійно пропонує неякісні, неузгодженні з Коаліційною угодою проекти, як то зміни до Податкового кодексу, як йшли в пакеті до проекту Бюджету 2015 року. Справа в тому, що цими змінами позбавлялися права неприбутковості цілий ряд громадських організацій, зокрема і ОСББ та Асоціації співвласників багатоквартирних житлових будинків. Таким чином, з 1 квітня 2015 року з коштів, які співмешканці багатоквартирного будинку зібрали для, наприклад, утеплення, вони б мали платити податок. Загалом такою невеличкою "помилкою" було поставлено під сумнів всю ефективність реформи ЖКГ, бо ставати відповідальним власником через так позицію уряду стало не те що невигідно, а збитково. Цю проблему могло вирішити прийняття законопроекту 1892, який повертав статус неприбутковості ОСББ, підготований експертами ініціативи "Реформа ЖКГ", яка входить у групу "Реформування енергетичного сектору", перш за все Тетяни Бойко та поданий депутатами Альоною Бабак, Андрієм Журжієм, Тетяною Остріковою, Дмитром Андрієвським та Сергієм Скуратовським. А щодо інших неприбуткових організацій, то надати їм можливості ефективно працювати покликаний законопроект 2049, розроблений за ініціативи Українського незалежного центру перспективних досліджень та підтриманий групою "Податкова реформа" РПР. Не зважаючи на довгі баталії, парламент таки прийняв 1892 у цілому та почав роботу над 2049, прийнявши його у першому читанні. Якби співпраця між урядом та парламентом була б ефективніша – такі рішення взагалі не були б потрібні, можна було б зосередитися над важливими реформами.

- Де є координація співпраці – результати швидкі, де конкуренція – рішення затягується. Прикладом може слугувати комплекс законопроектів щодо закупівлі ліків міжнародним організаціям (законопроекти 2150 та 2151). Погоджений усіма сторонами, визначений Президентом як невідкладний, впродовж місяця перший з двох законопроектів, авторства організації "Пацієнти України" та депутатів Ольги Богомолець, Ганни Гопко, Олега Мусія та інших став законом. Правда, по другій частині, а саме зміні до Податкового кодексу щодо зняття з цих ліків податкового навантаження ще готується профільним комітетом, але, зважаючи на контроль з боку як комітету (Ольга Богомолець) так і АП (Дмитро Шимків) є всі шанси прогнозувати успішність розгляду. В той же час надважливий законопроект по дерегуляції (1069, так звана регуляторна гільйотина) досі дискутується як у владних коридорах так і серед громадськості. При цьому з грудня 2014 року, коли зареєстрований даний законопроект групи "Дерегуляція" РПР та народного депутата Оксани Продан, можна було вже давно узгодити всі позиції і Ради підприємців при КМУ, і Центру громадської експертизи і інших аналітичних та експертних центрів. Позитив – уряд, а саме Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавічус цілковито підтримує напрямок на дерегуляцію, що підтвердив його заступник Максим Нефьодов (один з найактивніших у співпраці з громадськими експертами представник уряду) на форумі РПР "100 днів реформ: контрольна проба", який відбувся 20 березня 2015 року в Києві.

- Регламент дуже часто порушується, але є тенденція до виправлення. По перше таки було знято питання з законопроекти 1317 щодо заборони показу серіалів, які прославляють армію-агресора. Епопея в тривалістю майже два місяці, всі інсинуації представників Фірташа Юрія Бойка та Михайла Папієва провалилася і спікер ВРУ Володимир Гройсман підписав цей багатостраждальний законопроект і передав на підпис Президентові. Також цього тижня вдалося переламати ситуацію в іншій надважкій справі – у боротьбі держави за виплату дивідендів з акціонерних товариств, де держава є співвласником, але інші акціонери блокують виплати (законопроект 2273, поданий урядом). Блокування на рівні комітету з економічних питань, головою якого є Андрій Іванчук, бізнес-партнер Ігор Коломойського, було подолано і зал підтримав цей законопроект, який блокувався з січня 2015 року. Про відсутність роботи в п'ятницю вже й говорити не хочеться – депутати в час війни зробили собі ще один вихідний день. І зміни Регламенту тут (справді назрілі) не до чого – просто совість треба мати.

- Несистемність роботи. З понад 2 тис. законопроектів, які подані до Верховної ради суб'єктами законодавчої ініціативи лише незначна частина є реформаторськими, системними та нагальними. При цьому дуже часто пріоритети надаються достатньо дрібним питанням, а для підготовки справді важливих витрачається час, який би мав бути відведеним для роботи в залі. Так, засідання у вівторок 17 березня почалося аж у 17.00 бо до останнього погоджувалися положення законопроекту про особливий статус окупованих територій. Що, насправді, мало б бути зроблене впродовж попередніх двох тижнів. Тому Реанімаційний Пакет Реформ вітає і активно включається (величезна подяка спікеру Володимиру Гройсману та керівнику його апарату Олександру Саєнку за системну співпрацю) у підготовку Плану законодавчого забезпечення реформ, який би мав чітко розписати систему роботи парламенту.

Загалом, ще один тиждень позаду і в скарбничці Реанімаційного Пакету Реформ вже 31 прийнятий законопроект, який був підготовлений та опрацьований парламентом за участі наших експертів. Та вже зараз ми готуємо пропозиції наступного сесійного тижня з 6 по 10 квітня. Скоріш за все у цьому переліку будуть законопроекти, які стимулюють енергомодернізацію підприємств (1313/1409), краще прописують питання спільної власності членів ОСББ (1565), приводять ринок газу до європейський стандартів (2250), запроваджують окремі елементи електронного врядування (2171 та 2172) та інші. Загалом – роботи дуже багато. Тому сподіваємося, що парламент працюватиме для того щоб посилити свої сильні сторони (пришвидшити процес підготовки ключових реформ), та працюватиме над слабкими (наприклад дотримання регламенту та роботою цілий робочий тиждень).