Провів я кілька днів на одному цікавому бізнес-тренінгу, в якості запрошеного експерта. Моїм напарником був знаючий і професійний експерт з Молдови. Особисто для мене було дуже цікаво послухати його розповіді про історію і сьогоднення конфлікту в Придністров"ї.

На якомусь етапі довелось і посперечатися з чоловіком, бо працюючи на початку 2000-х років у відділі США і Канади мені довелось багато займатися питаннями Придністров"я (бо американці люди глобальні і їм до всього є діло). У той час комуністичне молдовське керівництво намагалось "інтернаціоналізувати" конфлікт, втягуючи у його розв"язання все нові сторони - ЄС та США. На практиці це вигладало як постійні скарги на Україну, що вона щось не робить або робить не так і є чи не найголовнішою причиною, яка унеможливлює придністровське врегулювання. Десь півтора-два роки у нас пішло на те, щоб переконати американців, що все це далеко не так (хоча правди ніде діти, при відсутності чіткої стратегічної лінії у цьому питанні було чимало спритних ділків з українського боку, які намагалися разом з придністровською владою приторговувати попри закони, заборони і тд).

Придністровський конфлікт і справді є повчальним для України. Але лише з одного боку - як не треба підходити до розв"язання конфліктів. Гостра фаза конфлікту там не була аж такою гострою, як ми маємо на Донбасі. Мова йшла про кілька сот загиблих з обох сторін. Але від початку процесу політичного врегулювання Молдова намагалася створити те, що ми зараз намагаємось створити законами про особливий статус Донбасу. Як наслідок, усі жителі Придністров"я прекрасно себе почувають, маючи можливість і молдавські паспорти отримати, і російські пенсії. Експортно-імпортні операції з Придністров"я можна здійснювати абсолютно легально, оформивши відповідні дозволи в Кишиневі. Повертати Придністров"я Молдові сьогодні хочуть щось близько 2-3 відсотків молдован. 

Моє враження - Молдова, заграючи з Придністров"ям (звичайно ж під красивими слоганами політичного врегулювання), сама сприяла створенню стабільної влади, режиму і економіки Придністров"я. І на сьогодні має проблему, яку не знає як, і, за великим рахунком, не хоче вирішувати. Бо усіх, все влаштовує.

Ми зобов"язані зробити висновки. 

Ніяких зв"язків, торгівлі і політичного діалогу з окупантами. Так, ця політика не веде до розв"язання конфлікту. Але вона абсолютно точно дозволяє не платити за нього двічі.

Оголосити Донбас тимчасово окупованою територією - правильно. Але без виходу з мінського процесу, і без тимчасової відмови претендувати на повернення цих територій до складу України, цей правильний крок нічого не дасть. Треба бути реалістами - на сьогодні ми не маємо ніякої можливості і ресурсів реінтегрувати окуповані райони. 

Треба готуватися і чекати свого часу.

Але рахунки в цей час має сплачувати Росія. До речі, що для мене було новиною - Росія поставляє газ в Придністров"я в рахунок боргу Молдови. Тобто, Молдова заявляє - ми не платитимемо за Придністров"я. Росіяни відповідаються - ну, нічого, ми і так дамо їм газ, а Вам запишемо в борг.

Тимчасова відмова від цієї території, як і відмова від усіх росйських схем "врегулювання" дозволить нам уникнути і цієї помилки Молдови.