Уже прошел год как в Украине новая власть, а Азаров продолжает все спихивать на правительство Юлии Тимошенко. Несколько дней назад премьер-министр заявил, что открытие предыдущей властью границ для импорта сельскохозяйственной продукции привело к импортозависимости и ценовым колебаниям.

Народный депутат и лидер Украинской народной партии Юрий Костенко в своем блоге задается вопросом: «Якщо прем'єр розуміє, що українське АПК занепадає через іноземну сільгосппродукцію, чому уряд максимально не обмежить імпорт товарів, які виробляються в Україні? Хоч Азаров і сварить польські яблука, турецькі помідори, єгипетську картоплю, українські ринки завалені ними, як і за попередньої влади.»

Костенко уверен, что если бы правительство, действительно, хотело решить проблемы АПК, за год его работы были введены системные мероприятия, направленные на развитие и эффективную дотацию фермерства, а также учтены интересы селян-одноособников. «Адже відомо, що в Україні 74% фермерських господарств існують на межі збитковості, а селяни-одноосібники, які виробляють більше 70% молочної продукції та 80% картоплі та овочів, завжди були поза увагою уряду,» - пишет политик.

«В Україні нерозвинена система оренди землі. Фермеру потрібно 2-3 роки бігати по чиновниках, щоб взяти в обробіток 3-5 га землі. Фермери не мають доступу до дешевих банківських кредитів, а дотації уряду українським сільгоспвиробникам інакше, як копійчаними, не назвеш. За словами міністра АПК Присяжнюка, в минулі роки до сільгоспвиробника доходило від 2 до 20 копійок за 1 кг зданого молока, а нині закладено... аж 30 копійок. Хіба можна вважати суттєвими дотації фермерам на забій свинини в обсязі 1 грн на 1 кг, яловичини – 1,5 грн на 1 кг, а телятини – 7 грн за телят вагою до 100 кг? Для порівняння, – у США в 1999 році лише прямі дотації фермерам становили 23 млрд. доларів, в країнах ЄС – 130 млрд. доларів.»

«Заходи уряду з вирішення «продовольчої» проблеми зводяться до того, що сьогодні Україна завозить без мита гречку, завтра – завозитиме картоплю чи цукор, позавчора відкривали кордони для імпортного м'яса. До чого це призводить? Український ринок позбавляється власної продукції, а українського виробника – заміщають іноземні. Україна, завдячуючи таким заходам уряду, отримує подвійні проблеми, – зникає українська продукція, робоче місце, а українець стає донором економік інших країн.»

Костенко уверен, что «дефіцит необхідних товарів в Україні в змозі припинити лише державна політика підтримки селянина, який кинутий державою напризволяще зі своїми проблемами. Уряд має створити умови максимального сприяння для роботи національного виробника, щоб з кожним роком ми споживали все більше українських товарів, бо при купівлі іноземних – 70% їх вартості переправляється за кордон.»