Висновок Венеціанської комісії щодо зняття депутатської недоторканості буде дійсно критичним. І не безпідставно. Але поки українська влада не воліє про це ані згадувати, ані чути. Обережно на таку можливість днями натякнула віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Справа в тому, що експерти Ради Європи вже давали свій негативний висновок стосовно ідеї скасування депутатської недоторканості в Україні, і було це у далекому 2000 році. Тоді, нагадаю, питання зняття депутатської недоторканості планували винести на референдум ще при Президентові Леоніді Кучмі. Але сама ідея зняття недоторканості саме для українських парламентарів викликала не тільки шквал критики з боку експертів Ради Європи, а й ледве не коштувала Україні членства у ПАРЄ. Парламентська асамблея Ради Європи навіть ставила питання про виключення України зі свого складу.

І тоді, і зараз висновки експертів Ради Європи залишились без змін – в країнах так званої «молодої демократії», якою досі є Україна, позбавлення народних депутатів імунітету просто призведе до масових політичних репресій. Ані тоді, ані зараз експерти Ради Європи не вірять в неупередженість українського правосуддя – не безпідставно, судова реформа досі не проведена. А головне - не вірять в те, що в української влади, незалежно від прізвищ, не виникне спокуси переслідування політичних опонентів, та, як наслідок - встановлення повного контролю над парламентом. Що порушить принцип балансу влади в нашій державі.

Наведу короткий текст висновку Венеціанської комісії від засідання 13-14 жовтня 2000 року.

«Існують західні демократії, особливо в межах правової системи звичаєвого права, які не визнають принципу абсолютного імунітету членів парламенту від арешту та затримання, а тільки передбачають імунітет щодо заяв, зроблених у парламенті. В той же час, у цих країнах історично досить давно склалася традиція, за якою свавільний арешт опозиційних політиків є немислимим. Це не збігається з ситуацією в Україні, де демократія є досить молодою та де опозиційні політики висловлюють побоювання щодо їх арешту, якщо вони не будуть захищені цим положенням Конституції України. Це, звичайно, є ситуація, коли свобода думки та волевиявлення парламентарів може бути поставлена під загрозу», - йдеться у тексті висновку.

Чи актуальні для нас ці слова зараз? Нажаль, це так. Ще у 2000 році Венеціанська Комісія дійшла висновку, що норми, які регламентують депутатську недоторканність, повинні міститись у Конституції.

Обмеження депутатської недоторканості – припустиме, але воно повинне визначатися залежно від рівня розвитку політичної та судової системи країни та сталості її демократичних традицій.

Тоді ж у 2000 році про повне скасування депутатського імунітету висловився і Конституційний суд України. У Висновку КСУ від 5 грудня 2000 року № 3-в/2000 у справі про внесення змін до статті 80 Конституції України він вказував, що недоторканність народних депутатів України (як і недоторканність Президента України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції) пов’язана не з їх статусом як людини і громадянина, а з характером повноважень, покладених на них у зв’язку з виконанням державних функцій (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини), а тому така недоторканність є складовою їх конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для виконання покладених на них Конституцією та законами України повноважень.

***

5 лютого 2015 року депутати направили до Конституційного суду законопроект № 1776 щодо недоторканності народних депутатів України та суддів, внесений до парламенту президентом Петром Порошенком.

Чи можемо ми отримати схвальний висновок Конституційного Суду України стосовно цього закону попри критичність в питанні зняття недоторканості Венеціанською Комісією? Ймовірно, так.

У 2012 році КСУ змінив не тільки свій склад, але й частково думку стосовно зняття депутатської недоторканості – дозволив її скасувати. Тоді висновок писався стосовно законопроекту № 10530, поданого на той час опозиційними народними депутатами Сергієм Сасом (нині – суддя Конституційного Суду), Миколою Томенком та позафракційним Сергієм Міщенком. Нагадаю, цим документом також пропонувалось виключити частину першу і третю статті 80 Конституції України.

Але все ж таки це рішення не було одностайним і у 2012 році. Деякі судді Конституційного суду висловили окрему думку з цього приводу. Зокрема, суддя КСУ Марія Маркуш зазначила: «Стаття 80 Основного Закону України потребує певних змін та уточнень, однак при цьому немає правових підстав для повного скасування інституту депутатського імунітету в умовах перехідного періоду розбудови демократичної правової держави. (…) Зміни, що пропонуються до статті 80 Конституції України, стосуються спеціального статусу народних депутатів України і опосередковано впливають на зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина (їх скасування чи обмеження). Тому виключення частини третьої статті 80 Конституції України суперечить статті 157 Конституції України».

Детально наслідки скасування депутатської, а також суддівської недоторканості я описував раніше в статті "Депутат або «лакей»? Як не перетворити зняття депутатської недоторканості на інструмент для кримінального переслідування".

Для того, щоб припинити спекуляції на цій темі, необхідно внести зміни до Конституції. Але лише в частині коригування обсягу депутатського імунітету.

Повне скасування депутатської недоторканості не отримає схвальні відгуки наших європейських партнерів і може погіршити наші і без того напружені останнім часом відносини з ПАРЄ.

Це не просто думка експерта – це вже історичний факт.