Сьогодні, 11 квітня відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Оскільки дата прив'язнана до події, яка дійсно мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців - то її звісно варто відзначати. Але зважаючи на те, що на темі довгий час спекулював не менш фашистський радянський режим, який до всього мав нахабство включити Бухенвальд в систему своїх ГУЛАГівських концтаборів, то варто дещо розширити дію цього пошанування.

Наприклад називати цю дату "Міжнародний день визволення в'язнів фашистських і комуністичних концтаборів". І пошановувати в цей день пам'ять не лише вязнів гітлерівського режиму, але й в'язнів польських концтаборів заснованих другом Гітлера фашистом Пілсудським у 1934 році "Білі Сарни" і "Береза Картузька", і головне в'язнів комуністичних концтаборів СРСР.

Хоча, можна й окремо встановити дату для пошанування жертв концтаборів ("Білі Сарни" і "Береза Картузька") окупаційного режиму Другої Речі Посполитої на 17 червня. Адже саме цього дня у 1934 році розпорядженням ставленика Пілсудського, тодішнього президента Польщі Ігнація Мосцицького, було прийнято рішення про створення одних з найстрашніших в історії 20-го століття концтаборів "Білі Сарни" і "Береза Картузька". В ті концтабори фашистський окупаційний для Західної України режим Пілсудського кидав не лише національно-свідому еліту українства, але й своїх політичних опонентів інших національностей. Проте, головний контингент концтаборів Пілсудського були саме національно-свідомі українці, серед яких майбутні засновник УПА Тарас Бульба-Боровець і головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

І тим більше, варто окремо встановити дату Міжнародного дня визволення в'язнів комуністичних концтаборів, яку присвятити початку "Норильського повстання", тобто 26 травня 1953 року. По-перше таким чином нагадаємо про мільйонні жертви злочинної сталінської системи концтаборів, а по-друге вшануємо пам'ять учасників Норильського повстання, які з середини розірвали шлунок сталінському звіру, що потім повторили кучмівському режиму у 2004 році, і януковицькому у 2013-2014рр.

Нова Україна - повинна починатися з нових визначень і термінів, а дерадянізація і декомунізація з очищення від традицій нав'язаних ідеологією в контексті "великої вітчимової перемоги".

Слава Україні!

Микола ЛЯХОВИЧ

Сегодня все свои уроки посвятил одной теме - "День в истории". Ведь 11 апреля - Международный день освобождения узников нацистских концлагерей. А в следуюший раз я увижу детей только 14-го. Вот и решил, что надо рассказать именно сегодня. Ведь об этом мало кто знает даже из взрослых, что 11 апреля, 70 лет назад американцы освободили Бухенвальд, в котором за пару дней до того произошло восстание заключенных. Так вышло, что мой наставник во время давней научной стажировки в США, Клинтон Гарднер, оказался первым американским комендантом Бухенвальда. А потом Бухенвальд был передан советской военной администрации и до 1950 года функциониовал как лагерь НКВД. Так что было, о чем рассказать.

 
Во всех классах дети внимательно слушали. Но особенно поразил один из 6-х классов.

Сначала одна девочка с искренним детским удивлением спросила, почему люди, живущие в Харькове, слушали радио из Москвы, почему именно от московского радио они узнали о начале войны?

А потом, когда я прочитал фрагменты воспоминаний харьковчан, оказавшихся в нацистских лагерях, стали просить отксерить эту книгу, чтобы читать самим. Среди них была девочка, которая обычно совершенно безразлична на уроках. Ее родители доказывали мне, что история и прочие гуманитарные предметы, Полинку абсолютно не интересуют. Как, впрочем, и негуманитарные. Не интересует ничего, кроме рисования. Но сегодня именно она была заинтересована больше всех и просила книгу, подаренную очаговцам Игорем Федоровичем Малицким. Вот такие загадки детской души. 

Некоторые ребята из этого класса отслеживают мои публикации на "Главном". 

Шестиклассник Антон укорял меня в том, что увлекаюсь сочинением статей, а надо делать книгу! Ну вот и старый толстовский вопрос выплыл: кто кого учит - мы детей, или они нас? 

Что ж, интересное растет поколение!

Igor Solomadin