Останній снігопад став контрольним вистрілом у репутацію Попова. Міф про аполітичного господаря вже не відновити ні за які гроші. Адже лише відверто ледачі не торкалися теми безпорадності вусатого провінційного балакуна з Комсомольська.

Продовжувати тримати Попова на прив’язі за таких обставин нема ніякого змісту, бо з кожним днем його «гаспідарювання», рейтинг Партії Регіонів буде танути швидше, ніж останній сніг.

Врятувати залишки політичних симпатій до регіоналів у Києві зможуть або його відставка з подальшим призначенням кризового менеджера. Або призначення нових виборів на 2 червня. З відповідними змінами закону про столицю.

Але у регіоналів, як у хижих тварин, занадто маленький мозок, аби усвідомити, що вони поглиблюють кризу і прискорюють свій кінець.

Тому справа за малим – стати джерелом влади, у відповідності до Конституції, і довести, що лише громадяни визначатимуть, по яких правилах їм жити далі.

Шансів для цього буде не багато. Один з них — 2 квітня. 9:00. Верховна Рада.

Маєш сумнів, чи варто йти? Вийди (випливи на човні) на свою вулицю, і позбався ілюзій.

Vitaly Manko