Громадська організація «Публічний аудит» вирішила дослідити деякі аспекти діяльності Державного космічного агентства України (ДКА України), яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері космічної діяльності.

З розпадом СРСР Україна успадкувала майже третину радянського ракетно-космічного потенціалу. Після оголошення Україною без'ядерного статусу міжконтинентальні бойові ракети знято з бойового чергування та демонтовано, а вітчизняний ракетно-космічний комплекс переорієнтовано виключно на мирні цілі. У 1992 році Указом Президента створено Національне космічне агентство України (в 2010 році Указом Президента України перейменовано в Державне космічне агентство України), яке взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Сьогодні Україна відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-2», «Циклон-3», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» та «АУОС» тощо. Фінансування ДКА України здійснюється за рахунок державного бюджету. Згідно з відповідним Законом на 2015 рік передбачено фінансування п'яти бюджетних програм на загальну суму 1,88 млрд грн.

Оскільки чинна Державна програма з виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі є п'ятою, що профінансована за часів незалежності України, для більш чіткого розуміння поточного стану справ спочатку проаналізуємо виконання попередньої, що була затверджена Законом України від 30.09.2008 року № 608-17 «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки» (далі - Космічна програма на 2008-2012 роки). Загальний обсяг фінансування Космічної програми на 2008-2012 роки - 2,49 млрд грн, із них з державного бюджету - 1,46 млрд грн, решта 1,03 млрд грн - інші джерела. Також програмою були визначені очікувані результати, а саме: прямий дохід державного бюджету, що мав бути одержаний у результаті реалізації переважно комерційних проектів («Либідь», «Циклон-4», «Морський старт», «Наземний старт» і «Дніпро») - від 270 до 560 млн грн та непрямий дохід, на який розраховували в результаті провадження космічної діяльності, спрямованої на зміцнення національної безпеки, а також упровадження розробок та новітніх технологій - від 2,0 до 2,6 млрд грн.

Іншими словами, держава планувала витратити 1,5 млрд грн бюджетних коштів та за п'ять років отримати доходу (прямого та непрямого) від 2,5 до 3 млрд грн, а враховуючи ще й важливість та престижність статусу космічної держави на світовій арені, необхідність такої державної програми переоцінити неможливо. Однак строк дії програми минув, а отже, необхідно проаналізувати досягнення поставлених цілей.

Наводимо дані щорічного фінансування Космічної програми на 2008-2012 роки з державного бюджету, які вказує ДКА України в своєму звіті про результати виконання державної програми.

З наведеної таблиці видно, що п'ятирічна Космічна програма на 2008-2012 роки була профінансована на 37 % від запланованих бюджетом видатків, у грошовому вимірі це становило лише 536,4 млн грн, а не 1,46 млрд грн. Іншими словами, закони про державні бюджети на відповідні роки приймалися без врахування Закону про Космічну програму на 2008-2012 роки. Більше того, у своєму звіті про виконання державної програми ДКАУ вказує, що планове фінансування передбачалося в обсязі 1,42 млрд грн, тоді як Законом визначено 1,46 млрд грн. Звітуючи про виконання передбачених програмою на 2008-2012 роки завдань, ДКА України не згадує про рівень досягнення економічного ефекту у вигляді прямих та непрямих доходів, що мало становити від 2,5 до 3 млрд грн.

Підсумовуючи, державне агентство запланувало витратити 1,5 млрд грн, з бюджету отримало третину, а нестачу покрили кредитами під державні гарантії на суму 254,6 млн доларів США. У результаті, реалізація запланованих запусків першого супутника «Національної системи супутникового зв'язку «Либідь» та космічно-ракетного комплексу «Циклон - 4» до сьогодні не здійснено, економічного результату не досягнуто. При цьому, обслуговування боргу впродовж 2011-2014 років коштувало держбюджету 3,3 млрд грн, а ще 1,42 млрд грн буде витрачено в цьому році.

Фахівці «Публічного аудиту» прийшли до висновку, що неякісне виконання заходів, відсутність дієвого контролю за витрачанням коштів призвело до фактично зайвого використання коштів бюджету в сумі близько 4 млрд грн.

Щодо чинної Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки (далі - Космічна програма на 2013-2017 роки) слід вказати, що орієнтовний обсяг фінансування, передбачений відповідним Законом, становить 2,58 млрд грн, із них з державного бюджету - 1,12 млрд грн. Очікувані економічні результати, а саме: орієнтовний розмір прямих доходів до 2,5 млрд грн та непрямих доходів до 3,24 млрд грн.

ДКА України на офіційному сайті прозвітувало про фінансування Космічної програми на 2013-2017 роки такими даними:

Як вбачається з наведених даних, у 2013 році фактично профінансовано лише 25 % від запланованих держбюджетом видатків на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, у 2014 році - 96,8 %. А по відношенню до обсягів фінансування, передбачених Законом України про Космічну програму на 2013-2017 роки, фактичні видатки становили лише 28 %. Недофінансування наукової діяльності призводить до затягування досліджень у часі та появи боргів за проведені роботи, а враховуючи специфіку галузі та шалені темпи сучасного інноваційного розвитку, держава може фінансувати дослідження, які вже будуть морально застарілими та не відповідатимуть сучасним вимог і потребам галузі.

Аналіз звітних документів лише підтверджує невтішні припущення. Як зазначено в звіті про виконання паспорта бюджетної Космічної програми за 2014 рік, із усіх касових видатків у розмірі 67,8 млн грн на погашення кредиторської заборгованості, яка виникла в попередні роки, витрачено 57,5 млн грн, що становить 85 %. У свою чергу це призводить до невиконання передбачених програмою планових заходів та появи нових боргів. Отже, виходить замкнуте коло, що призводить до неефективного витрачання бюджетних коштів, а незрозуміла система звітування дає можливість виконавцю Державної програми імітувати досягнення очікуваних результатів. Ефект же від бюджетних витрат - як економічний, так і соціальний, науковий або будь-який інший, - є сумнівним. Суспільству задля збільшення довіри до органів влади необхідно розуміти, що сплачені у вигляді податків кошти витрачають ефективно, а це, на думку ГО «Публічний аудит», можливо за рахунок обов'язкового інформування про результати досягнення поставлених завдань показниками, що зрозумілі широкому загалові.

«Публічний аудит» проаналізував фінансування Космічної програми на 2013-2017 роки у поточному році. Так, відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет на 2015 рік» передбачено фінансування державної програми «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» (КПКВ 6381020)» на загальну суму 49,4 млн грн, яка фінансується виключно з загального фонду Держбюджету, тобто з запланованих на Космічну програму на 2015 рік коштів у сумі 335,2 млн грн основним кошторисом країни передбачено лише 15 %.

Враховуючи викладене, стала практика недофінансування потреб космічної галузі створює ризик недосягнення запланованих економічних ефектів від результатів Державної космічної програми на 2013-2017 роки, а головне - реалізації комерційних проектів «Національна система супутникового зв'язку «Либідь» та «Циклон - 4».

Через відсутність в офіційних звітах ДКАУ інформації про обсяги надходжень до державного бюджету коштів у вигляді прямих і непрямих доходів від виконання державних цільових програм, спробуємо проаналізувати діяльність підприємств космічної галузі та оцінити економічний ефект для країни від такої діяльності. Як вже зазначалося, ДКАУ здійснює керівництво у сфері управління та координації діяльності 21 підприємства, результатами діяльності яких є вироби космічного й некосмічного характеру. Серед них найбільш відомі: дніпропетровські КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля та Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова, Павлоградський хімічний завод; харківські підприємства «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань; київські підприємства «Арсенал», «Київприлад», Київський радіозавод. Динаміка обсягів реалізації готової продукції підприємствами, які входять до сфери управління ДКАУ (без урахування бюджетних установ та наукових організацій подвійного підпорядкування) має нестабільну тенденцію розвитку від обсягу в 339 млн грн в 2010 році до обсягу у 4,018 млрд грн в 2012 році. Більше половини обсягу всієї виробленої продукції постачається на експорт переважно на російський ринок.

                          2012 рік                                                                                      2013 рік

Нові реалії, з якими зіткнулася країна в 2014-2015 роках, значно ускладнили діяльність космічної галузі.

Через втрату великої частини замовлень провідні підприємства галузі опинилися в скрутному фінансовому становищі: повністю припинилося військово-технічне співробітництво з РФ, призупинено виробництво ракетоносіїв «Зеніт» для проектів «Морський старт» і «Наземний старт». Ще одним дестабілізуючим чинником стало найнижче у 2013-2014 роках за останнє десятиліття фінансування Загальнодержавної космічної програми України.

Підприємствами та науковими установами, підпорядкованими ДКА України, в 2014 році вироблено й реалізовано продукції та послуги на суму близько 2,9 млрд грн (на 2 % менше, ніж у 2013 році). При цьому експортовано продукції на 1,7 млрд грн. Частина експорту продукції в загальному обсязі реалізації становила майже 60 %. Лідери галузі - ПАТ «Хартрон», «КБ «Південне» і «СПБ «Арсенал».

Незважаючи на те, що в 2014 році підприємствами галузі вироблено та реалізовано продукції на суму близько 2,9 млрд грн, більшість із них є збитковими. Фактично гроші заробляють кілька підприємств, але розподіляється зароблене, згідно з регламентом Агентства, на всі підприємства космічної галузі України.

Загалом вказані обсяги реалізації продукції свідчать про те, що космічна галузь в Україні може бути самодостатньою й самоокупною та не потребувати додаткових видатків із державного бюджету. У різні роки, за оцінками експертів, Україна отримувала до 10 % річного доходу від пускових робіт всієї аерокосмічної галузі світу. Зараз цей ринок послуг оцінюється приблизно у 360 млрд доларів США. Таким чином, потенціал надходжень коштів від космічної діяльності для України може сягати 36 млрд доларів щорічно.

Тому задля кращого розвитку підприємств вказаної галузі, насамперед модернізації для конкурентоздатності, державі необхідно забезпечити умови для отримання підприємствами космічної галузі дешевих кредитів, а шляхом укладення міждержавних угод з питань співробітництва у космічній сфері надавати ринки збуту для готової продукції у зв'язку з переорієнтуванням економіки країни на інші ринки, ніж переважно російський.

Програма «Виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації проектів «Циклон-4» та «створення Національної супутникової системи зв'язку»

Впродовж 2011-2014 років за залученими кредитами на покриття боргових зобов'язань витрачено з державного бюджету 3 278 млн грн. Відповідно до бюджету на 2015 рік передбачено видатки на суму 1 427 млн грн.

Реалізація проекту з будівництва супутника «Либідь» розпочалась на замовлення України на початку 1990-х років, у проект неодноразово вносилися зміни, а терміни запуску переносили. Активізувалась робота в 2009 році, коли Кабінет Міністрів України залучив для фінансування будівництва супутника кредит Канадського експортного агентства на суму 254,6 млн доларів під держгарантії.

У 2010 році розпочалося будівництво «Либідь» спільними зусиллями канадської компанії MacDonald Dettwiler and Associates і російського підприємства «Інформаційні супутникові системи ім. М. Ф. Решетньова». За даними ЗМІ, на сьогодні вже витрачено на проект близько 310 млн доларів США.

Між тим реалізація проекту може не відбутися, тому що наземний центр управління супутником «Либідь» залишився на території АР Крим, а через погіршення взаємовідносин між Росією та Україною компанія «Роскосмос» не поставила двигун для ракетоносія «Зеніт», який повинен вивести на орбіту вказаний супутник зв'язку. Ціна питання - додаткові 15 млн доларів США для купівлі двигуна.

Слід вказати, що супутник давно зібраний, із серпня 2014 року зберігається на сховищі російського підприємства «Інформаційні супутникові системи».

«Циклон-4» - проект українського космічного ракетного комплексу, до якого входить ракетаносій «Циклон-4» і наземний комплекс, що забезпечує на космодромі проведення робіт із підготовки та запуску ракетоносія і корисного навантаження. Призначення - оперативне й високоточне виведення на кругові, геостаціонарні й сонячно-синхронні орбіти космічних апаратів різного призначення з космодрому в Алкантарі (Бразилія). Вартість побудови наземного комплексу на космодромі в Алкантарі становить 487 млн доларів США. Голова ДКАУ заявляв, що в жовтні-листопаді 2014 року повинен відбутися запуск ракети, але дотепер його не здійснено.

Таким чином, з державного бюджету на ці два супутникові проекти, ризик нереалізації яких досить високий, вже неефективно витрачено 3,2 млрд грн, а протягом поточного року планується витратити ще 1,4 млрд грн. Крім того, звертає увагу факт того, що протягом 2011-2013 років на погашення кредитів за цією програмою виділялись кошти в середньому розмірі близько 200 млн грн на рік, тоді як у 2014, коли не вистачало коштів на інші досить суттєві державні потреби, насамперед в оборонній та соціальній сферах, із бюджету на погашення кредиту витрачено в 2,6 млрд грн або в 13 раз більше, ніж у попередніх роках.

За результатами дослідження фахівці ГО «Публічний аудит» прийшли до наступних висновків:

1. Україна за роки незалежності профінансувала чотири п'ятирічні Космічні програми та продовжує фінансувати п'яту, в кожній з яких виділялися значні кошти на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Вивчаючи звіти ДКА України про виконання таких Державних програм, складається враження, що космічна галузь активно розвивається та виконує всі поставлені перед нею завдання лише на папері, адже останнім часом суспільство не чуло про українські наукові прориви в космічній галузі України.

2. Підприємствами та науковими установами, підпорядкованими ДКА України, у 2013-2014 роках вироблено й реалізовано продукції та послуги на суму близько 5,8 млрд грн, але більшість із цих підприємств на сьогодні є збитковими, фактично гроші заробляє декілька підприємств, але розподіляється зароблене, згідно з регламентом Агентства, на всі підприємства космічної галузі України.

У той же час підприємства космічної галузі в змозі працювати достатньо ефективно, потрібно лише дієва підтримка з боку держави не стільки у вигляді грошей, скільки в просуванні національного виробника на міжнародній арені. Фактично підприємства ДКАУ можуть стати локомотивом розвитку всієї космічної галузі держави, оскільки в різні роки Україна отримувала до 10 % річного доходу від пускових робіт всієї аерокосмічної галузі світу. Зараз цей ринок послуг оцінюється приблизно у 360 млрд доларів США. Таким чином, потенціал надходжень коштів від космічної діяльності для України може сягати 36 млрд доларів щорічно.

Задля вирішення ситуації, що склалась у космічній сфері «Публічний аудит» вважає за необхідне:

1) провести комплексний аудит ефективності діяльності підприємств та установ, підпорядкованих ДКАУ, з метою реалізації збиткових підприємств, у тому числі з залученням іноземних інвестицій, а в разі відсутності потенційних покупців ліквідувати збиткові підприємства та спрямувати вивільнені від реалізації їх майна кошти на розвиток космічної галузі;

2) розробити нову концепцію космічної діяльності, де привести космічну галузь у відповідність до фінансової спроможності держави;

3) фінансувати заплановані заходи за чітко визначеними завданнями, які мають бути досягнуті;

4) вжити заходів для членства у Європейському космічному агентстві з метою виходу на європейські ринки збуту товарів національного виробництва.