Коментуючи публікацію на UAInfo, а також із огляду на вчорашній невдалий наступ російсько-колаборантських сил українська письменниця Оксана Забужко дійшла прикметного висновку

Це не про Мар'їнку, це про Дебальцеве (дуже схоже на правду, багато разів звідтоді потверджену із різних джерел, у тому числі військовиками). Як бачимо, алґоритм той самий: перед самітом Кремлю обов'язково «нужна победа», «мы за ценой не постоим». Точно так у «Великой Отечественной войне» міста брали «к годовщине Октября», – не рахуючись із тим, якого розміру буде гекатомба.

Це важливо зрозуміти – що Росія не «сошла с ума» зненацька й раптово, – вона й жила в «матриці безумства», і ніколи з неї не виходила. Періоди часткової реабілітації не вирішують проблему хвороби. Росії потрібні психіатри. (І нам також – скрізь, де пройшовся «рускій мір»).

Уклін ЗСУ. Вони сьогодні – армія-санітар, що стримує «світового шаленця».