7 і 8-го липня у Києві з ініціативи «Агенції з модернізації України» проходив круглий стіл за участю і під головуванням колишнього єврокомісара з енергетики Г.Ферхойгена і колишнього Міністра закордонних справ Австрії М.Шпінделеггера. Працювали п'ять панелей: політичні аспекти Угоди про асоціацію; економічні аспекти Угоди про асоціації; енергетика; транспорт; телекомунікації. Очевидно, що йдеться про основні теми, за якими ЄС буде оцінювати успішність України на шляху євроінтеграції.

Мабуть, найбільш успішним є наш поступ до ЄС - в енергетиці. Якби там не було, але Україна, окрім Угоди про асоціацію з ЄС, є повноправним членом Енергетичного співтовариства, яке покликано сприяти запровадженню ЄСівського законодавства в енергетичній сфері. І як би інколи не було важко, треба відзначити, що наша держава послідовно рухається вперед. Інколи, може, не так швидко, як би хотілося, але все ж таки є незаперечні успіхи. Словом, на енергетичній панелі було що показати і розказати європейцям та нашим учасникам про успіхи євроінтеграції. Безумовно це мали би бути виступи представників виконавчої влади (Міністерства енергетики і вугільної промисловості) та українського парламенту. На жаль, так не сталося: виступили всі «колишні», експерти, представники бізнесу і «європеєць» Г.Ферхойген. Але не виступив ніхто від української виконавчої влади і від парламенту... Звичайно, не обійшлося без демонстрації у виступах ідеологічного забарвлення. Але варто відзначити, що нинішні «опозиціонери» зайняли насамперед громадянську позицію. Звичайно, вони промовчали про свою недавню прикру роль у владі.

Але найбільшою несподіванкою стала відсутність актуальної стратегії розвитку української енергетичної галузі. Невідомо що і чому, з якою метою планує робити Україна і, відповідно, її громадяни через кілька років, через рік, через тиждень, завтра і т.д.

Треба було бачити неприховане здивування з цього приводу «європейців»: «Куди ж ви йдете, якщо не маєте енергетичного плану» - щиро проронив один з них, йдучи на перерву.

Треба думати, що єдина енергетична панель була такою, до певної міри, не вдалою для України. Хочеться вірити, що всі решту панелей були гідно представлені нинішньою виконавчою владою в Україні та українським парламентом.

Головні висновки із згаданого круглого столу такі:

- в жодному разі не варто ігнорувати нинішньою владою подібних заходів. Адже участь у них досвідчених «колишніх» європейських чиновників може використовуватися в ЄС, делікатно кажучи, для з'ясування того що, окрім декларацій, робить Україна в плані євроінтеграції;

- негайно, за участі кваліфікованих фахівців, експертів і політиків-державників розробити і прийняти (бажано ВРУ) Стратегію розвитку енергетичної галузі України у контексті її розвиту як держави, що планує інтегруватися в ЄС.

Згаданий та інші подібні заходи сприймаються європейцями, на жаль, скоріше як доказ декларативності намірів на фоні відсутності конкретних дій.