Майкле Щуре, ти мав рацію, коли по отриманню повістки сказав, що вмієш добре працювати з інформаційов. Ти робиш важливу справу, ведучи в притаманному лише тобі стилі свій щоденник. Ти наш стример ізсередини і передаєш усе точнісінько таким, як воно є. Роби це далі. Я – один із тих десятків тисяч, хто уважно стежить і чекає наступного дня, бо ти звертаєш увагу на такі речі, про які одні не хочуть чути, а іншим не радять говорити. Та тепер ти робиш те, шо ти робиш.

Один мій однокурсник – Віктор Трегубов – офіцер запасу. Його теж призивали не як блогера, але тепер усі можуть дізнатись, хто і які лекції читає командирам під час війни, чи актуальні конкретні знання або система вищої військової освіти.

А вчора прямо із сусідньої кімнати на роботі забрали іншого мого однокурсника – Антона Кушніра. Ті, хто слав йому повістку, теж не знали, що призивали головного редактора фейсбук-сторінки «ЄвроМайдан – EuroMaydan», яка має понад третину мільйона підписників, тобто він теж уміє працювати з інформацією. Тепер Кушнір веде хроніку своїх військових буднів під гештеґами ‪#‎позивнийділовод‬ та ‪#‎армія‬. Він потрапив у навчалку в Рівному, де перед тим був Щур, і де про Щура добре пам'ятають.

Я бачу, як уже й інші військові починають писати відвертіше. Зараз це потрібно, щоб реагувати. Колись це стане потрібно, щоб нічого не забувати. Безцінні документальні свідчення, яким – і це, мабуть, головне – я повністю довіряю. Хіба не ‎перемога‬?