MENU

Електросамокати на вулицях. Небезпеки і переваги їзди без правил

652 1

Електросамокати на вулицях. Небезпеки і переваги їзди без правил

Водій електросамоката збив літню жінку, на водійку електросамоката наїхала машина, електросамокатник штовхнув пішохода. Такі заголовки щораз частіше з'являються у ЗМІ, пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Електросамокати в Україні набули популярності в час повного локдауну і закриття громадського транспорту. Вони мобільні, доступні та екологічні.

Але найбільше питання - у їхньому правовому статусі. А він досі не визначений. Та й до врегулювання їхнього руху є чимало запитань.

То що таке електросамокат? Чи є він видом транспорту, як правильно ним користуватися і з якого віку? Розповідає ВВС News Україна.

Переваги е-самокатів

"Електросамокат має величезну кількість переваг - це зручно, прикольно, швидко, дешево та екологічно. Він не потребує особливих навичок - став і поїхав", - переконує Анна Даниленко, співголова громадської організації "Велодень Київ" та ініціаторка створення руху легкого персонального транспорту (ЛПТ).

З численними локдаунами й закриттям громадського транспорту кияни масово пересіли на автівки, що спричинило затори — поїздка Києвом займала 1,5-2 години.

Тому люди почали купувати електросамокати, бо вони можуть спланувати свій час і дістатися до місця призначення без затримок. З віддаленого району Києва до центру гарантовано можна доїхати за 40-60 хв.

"Я жартую, що КМДА закриттям громадського транспорту зробила для розвитку екологічного транспорту більше, аніж ми всі разом за 10 років усілякими акціями", - каже Анна Даниленко, яка неодноразово організовувала акції на підтримку велосипедистів.

За її словами, кияни також почали купувати і велосипеди. У 2020 році кількість велосипедистів збільшилася у 2,5 раза. І це відчутно на дорогах.

Читайте также: Европейцам стали доплачивать, чтобы они обменивали старые авто на самокаты и велосипеды

"Але є питання: як подолати київські схили, де запаркуватися і де переодягтися. На електросамокаті цих проблем немає. Ти стаєш, натискаєш на ручку і їдеш. Він компактний, можна комбінувати з громадським транспортом і метро. Не потрібно докладати зусиль, бо замість тебе це робить електромотор. І коштує це 5 грн на 100 км на зарядку. Тобто це ще й значна економія грошей", - розповідає активістка.

Електричний транспорт переважатиме у майбутньому, переконана вона.

Що таке ЛПТ

Легкий персональний транспорт (ЛПТ) лише починає розвиватися в Україні. Окрім самокатів - як електричних, так і звичайних - сюди зараховують понад 12 найменувань гаджетів, зокрема сегвеї, моноколеса, ролики та електроролики, гіроскутери тощо.

Активістка Анна Даниленко разом з представниками цієї спільноти дають таке визначення ЛПТ - це транспортні засоби, які використовуються для перевезення людини і мають вагу до 50 кг.

Активісти лише роблять перші кроки у боротьбі за визнання цих гаджетів видами транспорту і узаконення. Зокрема, у першому читанні уже ухвалений законопроєкт №3023, який має допомогти організувати дорожній рух для електричних гаджетів.

Рух електротранспорту у багатьох європейських країнах прирівнюють до велосипедів. Таким чином електросамокати можуть рухатися велодоріжками. Водночас в Україні ще немає достатньої інфраструктури і з'явиться вона, за прогнозами активістки, через 7-10 років.

Якщо райдери достатньо досвідчені, вони могли б їздити дорогою, позначати себе світловідбивними елементами, ліхтарями й показувати усі маневри. Але зараз правила це ніяк не регулюють.

При цьому Анна Даниленко нагадує, що Україна займає друге місце в Європі за кількістю ДТП, на наших дорогах щороку гине і травмується багато людей.

І представники легкого персонального транспорту будуть вибирати для себе безпеку і можливість не травмуватися, використовуючи тротуар.

"Дивись, куди йдеш"

Святослав їздить на самокаті тротуаром. Він велосипедист зі стажем, але коли користується електросамокатом, то не виїжджає на дорогу. "Я ж не самогубець", - додає він.

Електросамокати на прокат вважає дуже зручним способом пересування, адже за допомогою додатку в смартфоні можна бачити, де найближчий девайс, тут же в додатку оплатити й користуватися.

Святослав також спостерігає, що деякі власники приватних самокатів обганяють його дорогою, коли він на велосипеді, розвиваючи швидкість до 30 км/год.

Найбільшого розголосу набув конфлікт самокат-пішохід у випадку з відомим телеведучим Романом Вінтонівом, відомим як Майкл Щур. Журналіст і водій самоката не дійшли згоди, хто кого мав пропустити на "зебрі", через що і з'ясовували стосунки.

Киянку Євгенію збив самокат на тротуарі. Вона вийшла з переходу, а з-за повороту на неї налетів чоловік на самокаті. Дівчина впала. "Дивись, куди йдеш", - кинув він їй на ходу і поїхав далі. Садна і подряпини на колінах і долонях - так почався її робочий день.

Ольга їхала на електросамокаті тротуаром з невеликою швидкістю, коли її збила машина, яка стрімко виїхала з арки будинку у центрі Києва. Це один з комітетів Верховної Ради, з чим Ольга і пов'язує подальший перебіг подій.

Читайте також: Автомобили вскоре могут значительно подорожать – прогноз Bloomberg

Жінку госпіталізували до реанімації зі струсом мозку, травмою голови, забиттям плеча і руки. За словами Ольги, поліція не поспішала брати в неї свідчення. Після п'яти днів у лікарні потерпіла наполягла на проведенні судмедекспертизи і слідкує за розглядом свого провадження щодо ДТП.

Іронія ситуації полягає в тому, що Ольга - промисловий дизайнер. У 2016 році вона захистила дипломну роботу з міського трафіку, зокрема працювала над ховербайком - літальним мотоциклом - як одним із засобів пересування майбутнього.

НЕ транспорт

Зростання попиту на електросамокати бачить і міська влада. У КМДА пояснюють, що використання електросамокатів на законодавчому рівні сьогодні не врегульоване.

Міська влада проводить активну роботу з операторами прокату, але поки що представити її результати не готова.

За чинним законодавством, електросамокати не є транспортом, а їх користувачі — не є учасниками дорожнього руху, пояснює Влад Самойленко. Він очолює громадську організацію Urban crew, яка відстоює комфортні та безпечні умови для всіх жителів та гостей Києва.

За словами пана Самойленка, електросамокати - це нова динамічна категорія, і саме зараз відбувається пошук правильних і безпечних методів врегулювання таких відносин.

У поліції часто виникають труднощі у кваліфікації осіб, причетних до ДТП за участі самокатників. Частіше їх прирівнюють до пішохода, хоча вони такими не є щонайменше через швидкість руху таких девайсів, яка дуже часто є небезпечною саме для пішоходів, додає Влад Самойленко.

Прокатні електросамокати мають певні обмеження у швидкості (як за кордоном, так і в Україні) - від 15 до 25 км/год.

Для порівняння - середня швидкість пішохода 4-5 км/год. Щодо приватних електросамокатів, то тут власник самостійно встановлює обмеження швидкості. За спостереженням активістів, вона може сягати 40-60 км/год.

Саме з огляду на швидкість користувачів електросамокатів просять користуватися велоінфраструктурою. Але близько 100 км велосмуг і велодоріжок у Києві не можуть задовольнити попит велосипедистів та електросамокатників.

Вимоги до електросамокатів і контроль за пересуванням наразі дуже розмиті, додає Влад Самойленко.

Що робити у випадку ДТП

У патрульній поліції визнають, що робота з врегулювання руху електричного транспорту лише триває.

Законопроєкт №3023, який мав би запровадити правове регулювання нової категорії учасників дорожнього руху - користувачів персонального легкого електротранспорту, лише готується до другого читання.

Водночас, додають в поліції, відповідальність за порушення користувачами електротранспорту правил дорожнього руху передбачена змінами до Кодексу України про адмінпорушення.

"Попри те, що користування таким транспортом не врегульовано законом, усі його користувачі мають подбати про власну безпеку і пам'ятати, що вони також є учасниками дорожнього руху, хоча і з невизначеним статусом. Саме тому вони, як і всі інші учасники дорожнього руху, мають неухильно дотримуватись вимог ПДР", - відповіли ВВС News Україна у патрульній поліції.

Якщо ж ви стали учасником інциденту за участю електросамоката, то дійте так, як і при ДТП з іншими видами транспорту: залишайтеся на місці та викликайте патрульних.

"Інспектори, які прибудуть на місце події, вирішать, що робити. Беручи до уваги можливі отримані травми вони або самостійно оформлять ДТП, або повідомлять слідчих у разі травмування учасників події", - пояснили в поліції.

Закордонний досвід. Який він

Електросамокати - новий тренд, і у всіх країнах відбуваються спроби врегулювати рух.

"Поява цих пристроїв - це вибухоподібне явище, вони спочатку з'являються, а вже потім гасять пожежу і врегульовують їхню діяльність. Це сумний бік питання, але так воно виглядає приблизно в усіх країнах", - пояснює Богдан Лепявко, голова U-Cycle (ГО "Асоціація велосипедистів Києва").

Він розвиває велорух в Україні, але досліджував і розвиток легкого персонального транспорту в Європі.

Наприклад, у Польщі врегулювали лише минулого місяця, у Німеччині - у квітні минулого року, у Британії - у вересні. У Туреччині цей вид пересування ще не врегулювали, а у Сінгапурі законодавство щодо е-самокатів міняли тричі за останні два роки.

"Врешті усі приходять до того, що електросамокати - це вид транспорту, який за швидкістю, масою і потужністю прирівнюється до велосипедів, і, відповідно, на них поширюються ті самі правила", - розповідає Богдан Лепявко

Зазвичай країни прописують правила з огляду на сервіси оренди. Адже самокатами у Європі користуються за принципом шерингу (спільного користування) - як однією з опцій міської мобільності.

У Нідерландах як велосипедній країні заборонені будь-які електричні пристрої. Тут електросамокати прирівняні до мопедів, на які треба отримувати права.

Але більшість європейських країн поставилися до цього ліберальніше, резюмує експерт.

А що зі швидкістю?

Основні принципи щодо врегулювання руху е-самокатів у світі - обмеження швидкості (20-25 км/год) і потужності - від 250 Вт в Швеції до 1 кВт в Естонії.

Для самобалансувальних пристроїв (гіробордів і моноколіс) потужність дещо більша, тому що в таких пристроях частина потужності витрачається на підтримку рівноваги, а не на поступальні рухи, пояснює Богдан Лепявко.

Максимально дозволена швидкість руху - 20-25 км/год. Якщо пристрій технічно може їхати понад 20-25 км/год, то він уже не потрапляє у цю категорію і прирівнюється до мопеда, на керування яким потрібно мати права.

Читайте також: 25 тыс. грн в год: авто среднего класса хотят обложить налогом на роскошь

Рух тротуарами заборонений майже скрізь - у Франції, Німеччині, Іспанії (за винятком кількох міст), Австрії, Швеції тощо. Рекомендовано рухатися велодоріжкою, а якщо її немає, тоді - краєм проїжджої частини.

Якщо десь і можна проїхати на електросамокаті тротуаром, то лише з обмеженням швидкості до 5-10 км/год.

Щодо вікових обмежень використання електротранспорту, то вони у кожної країни можуть бути різні. Шоломи у жодній з країн не є обов'язковими, але рекомендованим.

Також у більшості країн прямо прописано, що цей електричний пристрій для пересування може використовувати лише одна людина.

"Те, що люди отримали можливість підвищити свою міську мобільність, позитивна сторона", - переконаний голова "Асоціації велосипедистів Києва". Водночас відсутність врегулювання та інфраструктури - негативний бік цього явища, додає Богдан Лепявко.

Утопія чи єдина можливість

Що робити зараз, допоки закон, який регулюватиме рух електросамокатів, ще не ухвалений? Домовлятися, переконана Анна Даниленко.

"Наше завдання зараз - пояснити, як самим користувачам, так і всьому суспільству, чому легкий персональний транспорт - це добре. Формувати культуру взаємодії, створювати правила та інфраструктуру для того, щоби цей транспорт поширювався. Бо за ним майбутнє", - каже активістка.

Вона розповідає про принцип спільної зони для усіх, який застосовують в Європі. Де усі рухаються спільною дорогою і той учасник руху, який на швидшому чи важчому виді транспорту, відповідає за того, хто менш захищений.

Ці пріоритети домовлені в суспільстві, вони регулюються правилами і штрафами. І працюють.

"Ми дуже часто чуємо, що в Україні не так, і менталітет у нас не той, тому нічого неможливо змінити. При цьому наші люди їдуть в Європу і чомусь там дотримуються правил", - пояснює Анна Даниленко.

Європейські колеги радять прописати чіткі правила гри, домовитися і все буде працювати.

"Нам треба починати комунікувати. У нас багато адекватних людей і ми як суспільство можемо домовлятися. Це нове. Це болісне. Але воно можливе. Інших шляхів розвитку я не бачу", - резюмує активістка.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

ВВС


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини