Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 14 вересня

Новий раунд російсько-українського протистояння: три сценарії для України від колишнього президента Польщі

Путін непередбачуваний, тому не намагаймося його передбачити. Займіться справами: боротьба проти корупції, проти бюрократії, зміцення власної обороноздатності. Путін недооцінив готовність українців захищатися, недооцінив українську ідентичність, а також європейську єдність, жорсткість німецької позиції та можливість падіння цін на нафту. Для багатьох росіян неможливо позбутися синдрому «старшого брата».

Олександр Квасневський

Антикорупційний порядок денний. Внутрішній фронт

Я твердо переконаний, що боротьба з корупцією на сьогодні є ключовим і найважливішим внутрішнім фронтом України у боротьбі за незалежність і успішний розвиток. ... Певен – формування антикорупційної бази має стати головним завданням парламенту на найближчий період.

The Washington Post: Війна вщухла. Розжеврюється війна нова – із корупцією й за реформи?

Можливо, Порошенко нині перебуває на початку нової ери свого президенства – утримуючи міжнародну увагу на військових потребах України, він має змогу відкрити другий фронт боротьби із корупцією всередині країни.

«Служити повинні всі», – голова сільради з Миколаївщини відмовився від «броні»

Сержант морської піхоти Андрій Кульчицький

Він – голова селищної ради села Кам`яної Балки Миколаївської області. Андрій Кульчицький користується великою повагою односельців і має репутацію порядної людини та гарного господаря. Про це свідчить той факт, що головою сільради він працює вже 13 (!) років. – Скажіть, ну от який це матиме вигляд у селі, якщо я, молодий здоровий чоловік, залишусь удома, а хлопці підуть служити, – розповідає морпіх. – Я переконаний, що потрібно показувати приклад!

Сьогодні – 15 роковини смерті публіциста, який запропонував термін «Розстріляне відродження

На замовлення Єжи Ґедройця Юрій Лавріненко готував видання до друку. Про назву «Розстріляне відродження» видавець писав Лавріненкові: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: «Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc.» Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва «Антологія» може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»

Єжи Ґедройць

Медицина – тема №1 у будь-якому суспільстві, а в Україні медичну реформу саботують

Закони мали вийти з комітету ще 10 серпня (серпня, шановні!), але комітет вже місяць просто тягне час. Питання дійшло до рівня Національної ради реформ, де чітко сказали: «Якщо є розбіжності, зберіть нараду для узгодження позицій, тільки не тягніть».

Як «Маршал» майором став - у патрульній поліції. ФОТО, ВІДЕО

Кавалер Ордена Богдана Хмельницького 3-го ступеня Із холодною головою і ясним розумом. З високим рівнем IQ. Чесний і непідкупний. Під час запеклих боїв за Донецький аеропорт, який протримався довше, ніж Сталінград, – 242 дні, Євген «Маршал» Жуков відзначився не тільки блискучою військовою вдачею, не тільки сміливістю та відвагою, не тільки бережливим ставленням до своїх людей, але й яскравим гумором.

Колаборанти в Києві: змарнілого колишнього голову Луганської ОДА стріли в столичному банку. ФОТОФАКТ

Сьогодні ранком, 14 вересня, найкращі люди луганського бомонду в особі колишнього голови Луганської ОДА Пристюка й екс-директора ДП «Вугілля України» мулялися в «Укрінбанку» на вулиці Смирнова-Ласточкіна, 10а.

Є така професія. Й отакі її представники – чи типові?

Робота Івана Семесюка

А на заднім сидінні їдуть якісь страшні двоє. Пикаті обидва, всілякими шрамами помережані, в трениках, старший має років зо шістдесят, а другий – десь так само, як я. Окадькуваті, жуйку ремиґають, жовнами грають на бритих своїх головах, ледь сивуватим волосом порослих. Невеликі очки бігають, щось углиб салону видивляються. Молодший усе підводиться, потому сідає. Старший тривожно татуйованими кінцівками поручатами стука. Шморгають ураз перебитими тричі носами. Пошепки перемовляються односкладно і таємниче...

Російський шансон, сміття в головах і соціальний оксюморон як удар дійсності – у спину

Коли живеш у Києві, їздиш на роботу одними і тими ж – добрими! – дорогами, спілкуєшся винятково зі співрозмовниками із певними цінностями, освітою, переконаннями і врешті аргументаціями, здається, що вся країна така. Але це геть не так. На жаль.