Говорити про конкретні економічні наслідки від блокади Криму, яка почалася 20 вересня, поки не час, пише в своєму блозі на «Новому часі» виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. Можливо, пізніше з'являться якісь дані про міжрегіональну торгівлю.

Але блокада Криму – перш за все політичний крок, який має показати, що анексія півострова нікого не влаштовує, що ні українці, ні кримські татари не заспокоїлися і не заспокояться.

Що відбуватиметься із забезпеченням півострова? Гадаю, продукти харчування тепер почнуть завозити з материкової частини Росії, через Керченську переправу. Можливо, це буде дорожче, продукти будуть гіршими, але постачання як таке не припиниться.

Я розглядаю цей крок не як прагнення залишити Крим без продуктів, а як демонстрацію намірів і політичний хід.

Крим в економіці України і раніше не грав значної ролі, а зараз – і поготів, тому як ринок збуту він сумнівний. Ба навіть ходять чутки, що півострів слугував перевалочним пунктом для контрабанди продуктів харчування до Росії. Тому на українську економіку блокада Криму драматичного ефекту не справить.

Що ж до наслідків для самого Криму, то тут все залежить від того, як формовано їхній продуктовий кошик. Возити товари сушею за допомогою фур, зрозуміло, набагато простіше, ніж поромом, тому впевнено можна говорити про зростання цін і погіршення асортименту в кримських магазинах. Проте хоч якісь продукти харчування і далі надходитимуть від Росії.