MENU

Українські виші вперше потрапили до престижного британського рейтингу

3276 0

Університет Шевченка в рейтингу випередило 600 вишів

Українські виші вперше потрапили до списку престижного британського рейтингу Times Higher Education World University Rankings, серед них – Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет імені Василя Каразіна.

Причину такого прориву пояснив виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний: «Такі результати обумовлені цьогорічним розширенням рейтингу – від ТОП-400 з 41 країни до ТОП-800 з 70 країн. Власне, українські університети розташувались у хвості на позиціях 601–800».

«Треба розуміти, що рейтинг Times більш націлений на ранжування світових дослідницьких університетів, а для абсолютної більшості українських вишів ключовою є саме освітня функція. Обидва наші університети мають дуже слабкі позиції у показниках дослідження та цитованості наукових праць, значно слабші, ніж університети сусідніх Польщі, Чехії, Литви, Угорщини та Росії», – зазначив пан Стадний.

33% оцінки університету формуються на основі закритих опитувань експертів про викладання та дослідження університетів, і 30% визначає рівень цитованості наукових публікацій.

Times Higher Education World University Rankings розробляють із 2010 року. Навіть після розширення методологія рейтингу повністю відповідає застосованій попереднього року і дозволяє коректно оцінити річні зміни в рейтингу.

Окрім спрямованості на ранжування світових дослідницьких університетів, рейтинг не розглядає вузькоспеціалізовані університети (наприклад, медичні або мистецькі) і, що більш важливо, ті, в яких було видано менше ніж 1000 наукових статей протягом 2006–2010 рр.

13 критеріїв, за якими оцінюють університети, структуровані у п'ять груп, які, на думку експертів Times Higher Education, відповідають основним завданням вищого навчального закладу:

Викладання: навчальне середовище (30%). 15% визначають закритим опитуванням фахівців галузі, іншу половину – кількісними показниками. До останніх належить співвідношення викладачів-студентів (4,5%), співвідношення бакалаврів-докторантів (PhD) (2,25%), інтенсивність присвоєння докторських ступенів у різних дисциплінах відносно кількості викладачів (6%), а також надходження інституції відносно її працівників (2,25%).

Цитування: науково-дослідницький вплив (30%). Найбільший окремий показник в усій методології, який вимірюється кількістю посилань на опубліковану університетом роботу. Цього року було проаналізувано понад 51 млн цитувань на 11,3 млн статей, опублікованих протягом останніх п'ятьох років у 23 тисячах наукових виданнях, які індексуються базою даних Elsevier's Scopus.

Дослідження: обсяг, дохід та репутація (30%). У даному випадку академічна репутація (18%) визначається на базі опитування більш ніж 16 тисяч респондентів у галузі. Інші критерії (з вагою по 6% кожен) визначають кількість публікацій у журналах, проіндексованих Elsevier's Scopus, та фінансування науково-дослідних робіт, яке скориговують на кількість працівників, а також на галузі знань.

Галузевий дохід: інновації (2,5%). Цей показник демонструє затребуваність досліджень університету серед представників бізнесу. Він виражений безпосередньо в грошових надходженнях від бізнесу на проведення науково-дослідних робіт. Ця сума теж коригується на кількість працівників.

Міжнародний огляд: працівники, студенти та дослідження (7,5%). Ця група включає в себе показники співвідношення міжнародних і вітчизняних студентів та працівників. Третій показник визначає загальну частку наукових університетських публікацій, написаних у співавторстві хоча б із одним закордонним науковцем. На кожен з цих показників віддають 2,5%.

Аналітичний центр CEDOS


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини