Міністр фінансів Росії Антон Силуанов має намір на цьому тижні зустрітися зі своєю українською колегою Наталією Яресько, пише в своєму блозі на «Новому часі» економіст Олександр Жолудь. За повідомленнями ЗМІ, в ході зустрічі на саміті G20 міністри планують порушити питання про український борг російській стороні розміром у $3 млрд.

Зустріч ця, швидше за все, пов'язана з тим, що термін виплати за цими зобов'язаннями вже незабаром. Нагадаю, Україна в грудні 2013 року взяла російський кредит на два роки. Відповідно, у грудні 2015 року настає термін виплати. Залишилося всього два місяці.

Над цим питанням працює як українська сторона, так і російська. Однак перша не хоче робити таку виплату, і пропонує переоформити борг на загальних умовах реструктуризації, а друга – вимагає повної виплати в зазначені терміни.

Проблема полягає в тому, що Росія є не тільки нашим кредитором, але й достатньо важливим торговельним партнером, зокрема, щодо питань імпорту газу. У зв'язку з цим виникає побоювання, чи не вирішить РФ натиснути на Україну за допомогою «Газпрому». Наприклад, теоретично вони можуть розглядати ті гроші, якими Україна буде платити за газ, суто як погашення боргу, і будуть вимагати додаткових виплат для постачання блакитного палива. Інакше – припинення постачання.

Поки ми не можемо обійтися власним видобутком і постачанням газу з Європи, тому це дуже складне питання. Крім того, воно буде актуальне якраз у розпал опалювального сезону, що загострює ситуацію ще більше.

Як на мене, то відмова Росії реструктуризувати її частину українського боргу продиктована, насамперед, політичними мотивами. Безумовно, будь-який кредитор неохоче йде на реструктуризацію, адже він давав гроші під одні умови, а тепер йому пропонують інші. Знаючи про це заздалегідь, він, можливо, вклався б у щось інше. Тим не менш, в іншому разі вони взагалі нічого б не отримали.

Ті умови, на яких був укладений договір про реструктуризацію, загалом є компромісними. Тому для Росії український борг – це політичне питання, а для решти наших кредиторів – економічне.

В принципі Україна може виплатити цей борг. На сьогодні золотовалютні резерви України більші, ніж сума заборгованості. Тобто, формально кошти є. Однак значна частина наших резервів – це позичені кошти МВФ. Віддавати борг не своїми грошима – не дуже добре. Загалом це треба розглядати як крайній випадок.

Золотовалютні резерви – не кишеня, в яку уряд може залізти, якщо у нього немає інших коштів для погашення заборгованості.