Ми маємо вихідний контекст: 2014 рік, лютий, 70 з гаком років комунізму, 20 із чимось недовершених реформ, п'ять автократій, публікує в своїх блогах виступ у межах нещодавньої Ялтинської європейської стратегії міністерки фінансів України Наталії Яресько «Новий час». Коли прийшов мій попередник (Олександр Шлапак – UAInfo), у скарбниці було 180 тисяч гривень і 15-20 тисяч доларів, а 45 мільйонів людей мали на те жити. Ми маємо 8% окупованої або анексованої території. 20% економіки втрачено через цю війну. Проте на сьогодні ми вже маємо 45 мільярдів гривень у скарбниці. Ми акумулюємо гроші, платимо пенсії та за соціальними зобов'язаннями.

Ми бачимо наслідки гарної податкової політики, скорочення дефіциту, скорочення запозичень, звернення до менших, дешевших кредитів. Уповільнюється спад, уповільнюється погіршення, наступного року ми сподіваємося, що будемо рости економічно. Є підстави так вважати. Те, що зроблено в банківському секторі, я розглядаю з колегами та з Національним банком. Ми вичистили 50 банків зі 148. Ви розумієте, що це зробити і без війни важко, а з війною та в роки рецесії – тим більше.

Українцям треба щодня нагадувати про те, якою могла б бути альтернатива. Це волатильність валюти, яку ми бачили в березні. І також альтернатива полягає в тому, що Нацбанк має на місяць резервів, ми не можемо купувати газ на те, щоб опалюватися. Альтернатива саме така. Вона, звичайно, сувора і похмура. Дійсність не така похмура.

Ми стабілізуємося і реструктуризуємося. І далі треба рухатися тією ж дорогою податкового реформування, робити все для ділових кіл, для підприємництва, для того, щоб створити працю, місця роботи, пожвавлення економіки, щоб це бачив кожен пересічний громадянин. Це воно так похмуро, якщо запитати просту людину.

Реструктуризація боргу дає нам змогу відновлювати наш кредитний рейтинг і відчинить нам двері до європейських і американських запозичень. Ці двері зараз зачинені. І на додачу у нас є пропозиція щодо податкової реформи, там йдеться про податковий кредит, який дозволить підприємствам, що закуповують нову техніку, нове обладнання, зменшити свої оподатковувані капітали на ту суму, на яку вони закуповують нове.

Зона вільної торгівлі та інтеграція з ЄС – це символ нашої революції. Саме через це наші люди вийшли на вулиці, це символ європейського вибору, який зробили українці. Іншого напрямку руху нема. Зону вільної торгівлі буде впроваджено з 1 січня. Можливо, ми не повністю готові, але відтермінування не допоможе. Потрібно рухатися вперед. І з позицій уряду і бізнесу це відкриває для нас величезні можливості для залучення хоча б китайських інвесторів, які шукають прагматичних причин для приходу сюди, для того, щоб Україна стала найкращою базою виробництва для експорту в ЄС в усьому світі. Якщо російський уряд вирішить помститися за це, ми з цим впораємось. Ми впоралися з війною, ми впоралися з анексією та окупацією, і ми впораємося з цим.

Українському народу і керівництву треба просто рухатися обраним курсом і якнайскоріше. Я хочу, щоб у нас були двосторонні і багатосторонні зустрічі, щоб ця історія незроблених реформ і невиправних сподівань була забута, щоб дивилися на те, що ми насправді робимо, на те, що в нас відбувається день за днем. Я думаю, це допоможе у відносинах з міжнародною спільнотою зробити те, що ми повинні зробити.