У мене таке враження, що якщо не повторювати мантри «Путін-Гітлер», «втарой Сталінґрад», «всьо для фронта – всьо для пабєди», та іншу «дєдиваєвальную» маячню, то добра половина наших путіномовних патріотів втратить будь-які мотиви чинити спротив московській навалі...

Коли стало ясно, що приховати злочини совєцької влади вже не вдасться, придумали рятівну формулу, де стояв знак рівняння між нацизмом і більшовизмом. Насправді ж, московський імперіалізм (а більшовизм – це одна з історичних форм московського імперіалізму) набагато страшніший за нацизм. Бо є підлішим, жорстокішим і живучішим.

Нацизм базувався на принципі расової чистоти. Гітлер хотів очистити німецьку націю від чужорідних елементів та зібрати її в одній державі. Тому знищував та ізолював євреїв і висмикував у сусідніх держав території, на яких проживали етнічні німці, через що наразився на війну з Великою Британією і Францією (на радість Сталіну). Німців, які підняли прапор зі свастикою, дуже швидко упокорили і поставили на коліна. А їхніх жертв – оплакали всім миром і канонізували.

Московський імперіалізм стоїть на протилежних засадах. Для Москви «нєсть ні елліна, ні іудєя». Московитом може стати кожен, хто зречеться свого роду-племені, своєї віри й мови і перейде у віру московську та залопоче московським язиком. Тому не дивно, що інтернаціоналістичне вчення Маркса так добре прижилося в поліетнічній Московії.

До речі, між Марксом і Христом є одна вельми цікава паралель. Христос старався для овечок дому Ізраїлевого. Але євреї не прийняли вчення Христа. Зате прийняв Рим. І вченням тим укріпився. Маркс адресував своє вчення німцям. Саме в німецькому робітничому класі він вбачав авангард і локомотив майбутньої європейської революції. Але німці його вчення не прийняли. Зате прийняв Третій Рим і вченням тим укріпився.

Якщо нацизм фізично знищував певні етнічні групи, то московський імперіалізм знищував їх не тільки фізично, але й морально, втягуючи в себе найбільш конформних, безпринципних, жорстоких і лукавих представників різних народів і формуючи з них соціальну опору та правлячу еліту держави. Тому не дивно, що багато дослідників відмічають відсутність у людей московських історичної пам'яті та сталих традицій. Бо що можуть пам'ятати манкурти і яничари?

Щоб зберегти єдність і самоповагу нація ренегатів повинна була виховати в собі глибоку зневагу до решти народів і націлити всі свої зусилля на знищення їхньої самобутності та автентичності під знаменом месіанства. («русская душа спасьот мір», «россійскій пролєтаріат – авангард міровой рєволюциі» тощо). Нацизм відштовхував від себе чужорідний елемент, московський імперіалізм розділяє і володарює. Тому зросійщення є набагато глибшим і маштабнішим, ніж понімечення. І прикривання Путіна опудалом Гітлера є одним із шахрайських прийомів підміни понять. Війна проти якогось міфічного фашизму, який нібито оселився у Москві, виводить з-під удару сформований Москвою «рускій мір», бо залишає незайманим його комунікаційне поле. На якому знову, як бур'яни, проростуть настирні бєрьозки срєднєй паласи і заглушать червону калину.