Є така фобія. Русотурістоідентофобія.

Русофобія - це страх усього російського. Русотурістофобія - це страх зустріти російських туристів за кордоном. Наприклад, в деяких регіонах Азії з таких туристів знімають три шкури і їх не люблять, відверто не люблять. Їх не люблять і в деяких країнах Близького Сходу, особливо після того, як Новороссія змінилася проектом Новоссірія. Але є ще один страх, якого не уникнути нам, вихідцям з тюрми народів - він називається русотурістоідентофобія.

Русотурістоідентофобія - це коли ти зі знайомими в Європі, де можуть зрозуміти російську - переходиш на англійську. В Польщі - на польську. В Чехії - на ломану чеську.

Русотурістоідентофобією страждають навіть поляки, чехи і хорвати, яких в Азії іноді сприймають за руссо турісто і деруть за православіє втридорога.

Русотурістоідентофобія - це коли ти довго пояснюєш своїм знайомим з Шрі Ланки і Таїланду, які в житті бачили і комунікували з такою кількістю неприємних персонажів з хрестом на пузі, що ти пишеш на фейсбуку інакше трішки.

Русотурістоідентофобія - це коли твої індонезійські друзі чують, як ти розмовляєш українською чи російською і кажуть: О, ти говориш прямо як "Маша і мєдвєдь!" А ти такий, о чорт, невже знову?

Коли я говорю російською за кордоном - я намагаюсь усіляко уникати слів, які знають усі і за якими ідентифікують мову. Це слова: да, спасіба, пожалуйста, сабака, давай, харашо. Я нічого не можу зробити зі своєю русотурістоідентофобією.

Так от, браття і сестри. В буремні часи посадок за журнал Барвінок, Україна нарешті має нарешті легалізувати свою російську і відкрити інститут російської мови. Українська російська, як british english чи american english вже давно розвивається паралельно московській російській, але досі не інституційно.

З русотуристоідентофобією це допоможе у глобальній перспективі. Наші східні сусіди все більше роблять собі орлістих наколок на лоба, стають все злішими, а ми все ближче відштовхуємося до толерантної Європи, тому ще трішки і про русотуристоідентофобію можна буде забути і сміливо стверджувати, що в нас є дві власні мови, а в наших сєвєрних коллєг з наколками - тільки одна.